Віддячити людям, які боронять Україну та кожного з нас, дуже просто.

Всіх нас змінила війна. Про це вже написано чимало, адже неможливо залишатися тією самою людиною, відколи в одну мить у тебе до крихти забирають звичне життя. Ці зміни вже стали частиною нашого менталітету. І тепер саме час прищепити собі ще більше гарних звичок.

Із 24 лютого ми, українці, ще більше впевнилися у тому, що наші герої — це ті, хто з доброї волі, за покликом серця та громадянського обов’язку йде обороняти наші землі.

Саме українським захисникам і захисницям ми завдячуємо всім, що маємо сьогодні, зокрема й тим, що впродовж восьми років більшість українських регіонів не відчували війни на собі. За останні три місяці кожен з нас переконався: мирне життя не дається задарма – його щодня боронять сотні тисяч наших співгромадян. Ми просинаємося, милуємося краєвидами, купуємо в магазині потрібні товари та вже навіть можемо дозволити собі відвідати кафе для задоволення — і все завдяки українським військовим.

Утім, коли бачиш військових на вулиці, слова вдячності ніби випаровуються. І ми, скуті правилами етикету, мовчки проходимо повз. Така ніяковість — це нормально. Нас не вчили в школі чи деінде, як поводитися, коли раптом зустрічаєш на вулиці людину, якій ти завдячуєш тим, що живеш у мирі та спокої. Утім з 2018 року в Україні триває національна кампанія подяки військовим та ветеранам “Завдяки тобі”. Вона закликає вітати ветеранів, військових, рятувальників, військових та польових медиків за допомогою простого жесту — прикладеною до серця долонею.

Це, мабуть, найпростіше, що можна зробити, коли зустрічаєте ветеранів і військових. Для них цей жест такий самий промовистий, як і слова подяки. І так суспільство виказуватиме подяку за Незалежність, яку відстоюють захисники та захисниці.

Чому виказуванням подяки було обрано саме жест, а не стандартизована фраза? Наприклад, у США перехожий може запросто підійти до військового і сказати: Thank you for your service (“Дякую за вашу службу”). Ця традиція щирості прижилася у державі з першою армією світу, яка десятиліттями бере участь у військових операціях. Для українців ось так просто підійти до незнайомої людини, та ще поділитися своїми почуттями — непросто. А тепер, коли вдячність нашим захисникам та захисницям безмежна, раптом сформулювати слова та висловити їх незнайомій людини виявилося дуже важко. Саме жестова мова допомагає подолати цей бар’єр ніяковості.

Виказати свою вдячність таким жестом можна будь-де: коли зустрічаєте захисника чи захисницю в кафе чи на вулиці, коли проїжджаєте через блокпост, коли раптово бачите військових в магазині чи на ескалаторі метро. Вас обовʼязково почують.

З моменту старту кампанії її активно підтримували відомі українські актори, поети, музиканти, письменники й журналісти. Згодом підтримка переросла в онлайн-флешмоб, який сьогодні набуває ще більшої популярності та отримує ще більше уваги. Долучитися до нього — це не просто модна примха, а акт сильної громадянської позиції. Щоб якомога більше людей дізналося про вашу вдячність українським захисникам, варто зняти відео, в якому ви ділитеся словами та жестом подяки, або зняти фото з прикладеною до серця долонею. Додайте до публікації хештег #завдякитобі — саме за ним користувачі соцмереж зможуть знайти фото- та відеоконтент з подяками нашим військовим.

Цей жест можна на регулярній основі підкріплювати добрими справами. Ось принаймні кілька таких способів віддячити українським захисникам і захисницям.

Підвезти

Військові теж мають вихідні та залишають частини у своїх справах. І часто натрапляють на труднощі, намагаючись дістатися осередків цивільного життя, через ускладнену роботу міжміського транспорту. Тож, якщо ви прямуєте на власному авто чи таксі, запропонуйте підвезти когось з українських героїв. Водночас розпитаєте їх про нагальні потреби.

Передати посилку

Українських захисників чекають друзі та сім’ї. І їм завжди є що передати рідним, які служать. Якщо знаєте, що хтось шукає, як передати пакунки для захисників і захисниць, а також маєте змогу — заберіть посилку та доправте її. Подібні оголошення можна зустріти у групах міст та конкретних військових бригад.

“Підвісити” чашку кави

Багато хто чув про цю приємну традицію, яка походить із Неаполя. Вона полягає в тому, що людина сплачує за дві кави, а випиває лише одну. Друга оплачена кава залишається “підвішеною” для того, хто її потребує.

У такий спосіб можна “підвісити” не лише каву, але й цілий обід для військовослужбовців. Для цього, роблячи замовлення, скажіть, що хотіли б замовити їжу або напій для українського солдата, який сюди зайде.

Цінуйте сміливість наших захисників і шукайте більше шляхів, щоб показати свою вдячність. І вже від сьогодні заведіть звичку дотримуватися нового етикету вдячності — зустрівши військових на вулиці, у торгових центрах, кафе чи транспорті, прикладіть руку до серця на знак вдячності. Так ви без слів скажете, що ваше теперішнє і майбутнє, ваші щоденні звички, посмішки, здоровʼя та добробут — все це можливе завдяки тобі.