Російський суд вказав на порушення та ухвалив рішення про зупинку нафтового термінала

Упродовж 30 діб в Росії не працюватиме морський термінал “Каспійського трубопровідного консорціуму” (КТК), через який постачали нафту з Казахстану.

Як передають місцеві видання, таке рішення ухвалив Приморський суд Новоросійська через порушення в сфері транспортування, які нібито виявив “Ространснадзор”.

Орган нагляду вимагав призупинити роботу підприємства на три місяці, але суд обмежився лише 30 днями. У КПК відмовились коментувати ситуацію, але збираються оскаржувати рішення.

Чим важливий термінал?

Через нафтовий термінал КТК в Чорному морі експортують найбільше ресурсу з Казахстану (80%). Загальна потужність становить 67 млн тонн на рік, трубопровід з’єднує родовища нафти на заході Казахстану та в Каспійському морі.

Власником морського нафтового термінала є КТК, але у це підприємство вкладаються чимало великих інвесторів. Наприклад, 31% акцій належить російському уряду (з них 24% – “Транснафті”), майже 21% володіє уряд Казахстану (“Казмунайгаз” і Kazakhstan Pipeline Ventures), решта належить іншим компаніям:

Chevron Caspian Pipeline Consortium Company – 15%;

LUKARCO B.V. – 12,5%;

Mobil Caspian Pipeline Company – 7,5%;

Rosneft-Shell Caspian Ventures Limited – 7,5%;

BG Overseas Holding Limited – 2%;

Eni International N.A. NV. – 2%;

Oryx Caspian Pipeline LLC – 1,75%.

Як пояснив представник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко в коментарі ЦТС, такий крок є “привітом” Росії Казахстану. Це відповідь на спроби казахів замінити російську нафту на ринку ЄС.

Внаслідок призупинки роботи термінала, європейський ринок за місяць втратить до 8 млн тонн нафти. Таким чином Росія знову штучно посилює енергетичну кризу в Європі.

Росія втратила важливий проєкт

Енергетичний сектор в РФ штормить, як наслідок західних санкцій та вторгнення в Україну. Одна за одною з країни виходять великі компанії, а місцеві підприємства втрачають інвесторів. Нещодавно заморозили черговий великий проєкт “Роснафти” з видобутку копалин в Арктиці.

Причина – санкції, адже інвестори мали вкласти в розробку 70 млрд євро. До 2030 року росіяни планували вийти на видобуток в тих місцях до 2% світової нафти. Зараз же, за прогнозами, проєкт не зможуть запустити мінімум до 2029 року, хоч попередній запуск планували на 2024 рік.

На цьому міжнародні партнери України не зупинятимуться – газове ембарго має стати головним пунктом у сьому пакеті санкцій ЄС проти Росії. Так мають намір запобігти подальшій російській агресії в Україні.

Інші втрати “Роснафти” пов’язані з дочірніми компаніями та акціями за кордоном. У Німеччині можуть націоналізувати чи передати під контроль іншим компаніям нафтопереробний завод PCK Raffinerie Schwedt.

Нафта на підприємство надходить з РФ нафтопроводом “Дружба” ще з 60-х років і на 90% забезпечує Берлін паливом.

Крім того, завод постачає ресурс до Західної Польщі. З огляду на важливість підприємства для енергетики, Німеччина розглядає можливість тимчасово передати операції НПЗ під контроль британського гіганта Shell або взагалі націоналізувати.