Російському керівництву постійно доводиться шукати виправдання невдачам окупантів і зменшувати свої апетити

Президент Росії Володимир Путін вранці 24 лютого після початку повномасштабного вторгнення в Україну оголосив так звану “спеціальну військову операцію”. Цілі війни були окреслені Путіним як “демілітаризація” та “денацифікація” України, а також начебто захист жителів “ДНР” та “ЛНР”. В Кремлі розраховували на швидкий успіх, але з невдачами окупантів на фронті риторика почала поступово змінюватись від лозунгу “Київ за три дні” до розмов про мир.

Як мінялись настрої в Москві за 200 днів війни, пише ТСН.

Початок війни і перші невдачі окупантів

24 лютого Володимир Путін оприлюднив відеозвернення до росіян.

“Мною прийнято рішення про проведення спеціальної військової операції. Її мета – захист людей, які протягом восьми років наражаються на знущання, геноцид з боку київського режиму. І для цього ми будемо прагнути демілітаризації та денацифікації України. А також передати суду тих, хто вчинив численні криваві злочини проти мирних жителів, зокрема й громадян Російської Федерації”, – заявив він.

Кремлівські пропагандисти вже святкували перемогу. Письменник Захар Прилєпін відводив окупантам на завершення бліцкригу “півтора-три дні”. Телепропагандистка Ольга Скабєєва обіцяла Києву “два дні, а потім падіння міста”.

На 26 лютого головний ресурс кремлівської пропаганди “РИА Новости” наперед приготував велику статтю на честь начебто швидкої “перемоги” у війні з Україною. У статті проголошувалося, що “Росія відновлює свою історичну повноту” і “України як антиРосії більше не буде”.

“Україна повернулася до Росії. Це не означає, що буде ліквідовано її державність, але її буде перевлаштовано, переустановлено і повернуто у свій природний стан частини російського світу. У яких межах, у якій формі буде закріплено союз із Росією (через ОДКБ та Євразійський союз чи Союзну державу Росії та Білорусі)?.. У будь-якому разі – завершується період розколу російського народу”, – йдеться в матеріалі.

Стаття “РИА Новости” була написана заздалегідь і встановлена на автоматичну публікацію 26 лютого. Пізніше її видалили, але цей “шедевр” путінської пропаганди доступний в архіві.

Проте Київ встояв. Ціною героїчних зусиль української армії, просування окупантів на півночі і сході вдалося стримати. Зі зміною військової ситуації офіційна кремлівська риторика теж зазнала змін. За лічені тижні слова “демілітаризація” та “денацифікація” майже зникли, а заяви російських офіційних осіб стали обережнішими.

Вже 16 березня Володимир Путін заявив, що “поява російських військ під Києвом та біля інших містах України пов’язана не з наміром окупувати цю країну, у Росії немає такої мети”.

За місяць російським військам не вдалося захопити ані Київ, ані Харків.

Пропагандисти також втратили колишню самовпевненість. Ольга Скабєєва через місяць після початку війни “згадала”, що, виявляється ЗСУ – “друга армія в Європі після російської”.

“Найбільша європейська держава, місяць спецоперації, захопити країну так швидко, ясна річ, неможливо”, – пояснювала вона.

На шоу кремлівського пропагандиста Володимира Соловйова почали втішати себе тим, що “непереможна армія” воює не з Україною, а з усім блоком НАТО.

29 березня, незадовго до втечі окупантів з Київської області, міністр оборони РФ Сергій Шойгу оголосив, що цілі першого етапу “спеціальної військової операції” виконані.

“Суттєво знижено бойовий потенціал українських збройних сил, що дозволяє зосередити основну увагу та основні зусилля на досягненні головної мети – звільненні Донбасу”, – заявив він.

Вже 30 березня міноборони Росії заявило, що “виконало всі свої завдання на київському та чернігівському напрямку і тепер проводить там планове перегрупування сил”.

Втеча як “жест доброї волі”

6 квітня речник Путіна Дмитро Пєсков виголосив фразу, що стала крилатою. Він пояснив втечу окупантів з Київщини “жестом доброї волі” Кремля.

“Російська влада може ухвалити серйозні рішення під час переговорів, тому президент країни Володимир Путін наказав військам піти з регіону”, – заявив Пєсков.

Після виведення військ з півночі України, “другий етап військової операції”, спрямований на повне захоплення Донбасу, також пішов не за планом Кремля. Російські війська на сході наштовхнулися на масовану оборону ЗСУ. Окупанти просувалися дуже повільно і ціною великих втрат. Попри очікування військових експертів, що Москва спробує захопити Донбас до 9 травня, всім швидко стало зрозуміло – цього не станеться. На цьому тлі Москва почала помітно зменшувати свої апетити.

1 травня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що РФ не ставить мету змінити владу в Україні.

В інтерв’ю італійським ЗМІ Лавров відповів на питання, чи вважає Кремль умовою для миру капітуляцію Володимира Зеленського. Російський міністр запевнив, що “ми не вимагаємо, щоби він здавався, вимагаємо, щоб він наказав відпустити всіх цивільних і припинити опір”.

“Наша мета не включає зміну режиму в Україні. Це американська спеціальність. Вони цим займаються по всьому світу… Ми хочемо забезпечити безпеку людей на сході України, щоб їм не загрожувала ні мілітаризація, ні нацифікація цієї країни, а з території України не загрожували безпеці Російської Федерації”, – заявив російський міністр.

Наприкінці червня російські війська ціною великих зусиль захопили Луганську область, але на Донеччині і інших напрямках окупанти отримали гідну відсіч.

29 червня Володимир Путін назвав захоплення Донбасу кінцевою метою війни – про “денацифікацію і демілітарізацію” він більше не згадував.

“Я ж сказав (24 лютого – ред.) про це прямо, публічно, на всю країну, на весь світ. Нічого не змінилося. Кінцева мета мною означена – це звільнення Донбасу, захист цих людей, і створення умов, які б гарантували безпеку самої Росії. От і все. І робота йде спокійно, ритмічно. Ну, як ви бачите, війська рухаються і досягають тих рубежів, які ставляться, як завдання, на певному етапі цієї бойової роботи”, – зазначив він і запевнив, що “все йде за планом”.

Вторгнення російських військ на Київщину, Чернігівщину та Сумщину на початку війни Путін назвав “відволікальними діями”. Також він відмовився говорити про будь-які терміни тривалості війни.

“Ну, термінами не треба говорити, і я ніколи про це не кажу, тому що це життя, це реальні речі. Підганяти під якісь терміни – це неправильно”, – підсумував він.

30 червня ЗСУ оголосили про великий успіх на півдні – росіяни втекли з острова Зміїний після ракетних ударів українських військ. На покинутому окупантами острові знайшли близько 30 одиниць спаленої ворожої техніки.

В міноборони РФ свою втечу назвали “кроком доброї волі”.

“ЗС РФ 30 червня як крок доброї волі завершили виконання завдань на острові Зміїний і вивели гарнізон, який там перебував”, – повідомили у відомстві.

Як пояснила кремлівська пропаганда, “рішення ЗС РФ вивести гарнізон із острова Зміїного не дозволить Києву спекулювати на темі неможливості вивезення зерна”.