Голос Лесі Українки, видатної української поетеси, вперше зафіксовано на звукозапису у 1908 році. Ця поетеса відома не лише своєю літературною діяльністю, а й як збирачка фольклору, іноді виконуючи самі мелодії, які записувала. Цей запис вважається унікальним, оскільки він дозволяє почути голос відомої письменниці з минулого століття.

Для запису голосу Лесі Українки використовувався фонограф Томаса Едісона, перший пристрій для запису та відтворення звуку. За словами мисткині Софії Безверхи, цей запис був пробним і передував закарбуванню десятків пісень на спеціальний металічний барабан.

Процес запису звуку здійснювався за допомогою голки, яка створювала слід на металевому валику фонографа. Цей запис містив пісню “Ой, заїхав козак та з Україноньки, одмовив дівчину та й од родиноньки…”, хоча звук був дещо пошкоджений через спеціальні дії самої Лесі Українки.

Історик Олександр Алфьоров підтверджує, що запис дійсно був пробним, оскільки сама Леся Українка позначила його як “пробу валька”. Подальші записи були приписані іншим музикантам, але сам голос Лесі Українки залишився унікальним свідченням про її творчість.