Ознаки виховання в токсичній сім’ї: як минуле впливає на доросле життя
Люди, які виросли в дисфункціональних сім’ях, часто натрапляють на труднощі у взаємодії з навколишнім світом. Їм складно адаптуватися до “нормального” життя, що може викликати непорозуміння у стосунках з тими, хто отримав стабільне виховання.

Психолог Саманта Родман Вайтн у матеріалі для Your Tango назвала кілька ознак, які вказують на те, що виховання могло відбуватися у токсичному середовищі.

Труднощі з довірою та кордонами

Однією з характерних рис є недовіра до родичів і проблеми з побудовою особистих кордонів. Люди з нещасливих сімей часто не вміють говорити “ні” або не розуміють, що таке здорові межі у стосунках. Також їм важко покладатися на сім’ю, адже вони звикли самостійно справлятися з труднощами.

Складнощі у стосунках та кар’єрі

Відсутність здорової моделі стосунків у дитинстві може призвести до труднощів у побудові романтичних стосунків у дорослому віці. Виховання в умовах конфліктів чи насильства змушує людей відтворювати деструктивні патерни поведінки. Крім того, вони часто мають проблеми з фінансовою стабільністю та кар’єрним розвитком через нестачу підтримки та прикладів у дитинстві.

Проблеми з доглядом за собою та домашніми справами

Люди, яких у дитинстві не вчили піклуватися про себе, можуть ігнорувати власне здоров’я та не підтримувати порядок у домі. Це проявляється або у прагненні до надмірної чистоти, або у нехтуванні домашніми справами. Також вони можуть роками уникати звернень до лікарів і відчувати складнощі з управлінням фінансами.

Вплив минулого на самооцінку

Критика чи нехтування у дитинстві часто призводять до складних стосунків із власним тілом та почуття невпевненості. Багато таких людей уникають обговорень свого минулого, побоюючись нерозуміння чи засудження, що підсилює почуття самотності.

Пошук підтримки

Визнавши, що ваше дитинство було дисфункціональним, важливо знайти шляхи для розв’язання цих проблем. Родман Вайтн радить звернутися за допомогою до психолога або поділитися своїм досвідом з близькими, аби подолати наслідки травматичного виховання.