Їхня ДНК відрізняється від інших собак у світі

Собаки, що мешкають у Чорнобильській зоні, мають унікальні генетичні зміни, яких не зафіксовано в інших популяціях. Науковці поки не змогли точно пояснити, що стало причиною цих мутацій.

Вплив радіації вважається очевидною версією, але дослідження не виявило прямого зв’язку між рівнем опромінення і змінами в ДНК. Стаття з результатами дослідження нещодавно з’явилася у журналі PLOS One, а деталі опублікувало видання IFL Science.

Після аварії на ЧАЕС у 1986 році тисячі собак залишилися без господарів — люди не змогли забрати їх під час евакуації. Відтоді ці тварини виживали самостійно на території зони, утворивши окрему популяцію чисельністю близько 800 особин.

Найбільше цих собак можна побачити біля самої станції та у районах із підвищеною радіацією. Вони живуть у складних умовах, зокрема у місцях з високим рівнем забруднення, що могло вплинути на їхню еволюцію.

Аналіз ДНК чорнобильських собак продемонстрував, що їхній генетичний профіль суттєво відрізняється від собак, які мешкають поза зоною відчуження. Ці зміни настільки глибокі, що вчені можуть розпізнати тварин лише за складом генів.

Однак не лише собаки адаптувались до екстремального середовища: деякі птахи в зоні мають змінений мікробіом, жаби — інше забарвлення, а вовки — специфічну імунну систему. Усе це свідчить про активні біологічні процеси адаптації до нових умов.

Попри очікування, дослідники не виявили суттєвого впливу мутацій, спричинених радіацією, у двох основних групах собак. Це ставить під сумнів традиційне уявлення про роль радіації у зміні геному.

Одним із можливих пояснень науковці вважають природний відбір, коли виживали лише найстійкіші до навколишнього середовища особини. Проте, щоб підтвердити цю гіпотезу, необхідні додаткові дослідження.