У 46 році до нашої ери людство пережило рекордний рік, який розтягнувся аж на 445 днів. Це стало можливим через реформу календаря, ініційовану Юлієм Цезарем, і увійшло в історію як «рік плутанини».

Про незвичайну тривалість цього року розповідає видання t4. Рік отримав латинську назву annus confusionis, адже став перехідним етапом від старої хаотичної системи літочислення до впорядкованого юліанського календаря.

До цього римляни користувалися місячним календарем, що складався з 10 місяців і лише 304 днів. Такий підхід був зручним у символічному сенсі, але абсолютно не відповідав астрономічному обертанню Землі навколо Сонця.

Щоб якось узгодити час, у календар періодично додавали вставний місяць — Мерцедоній. Втім, це створювало ще більше плутанини, оскільки понтифіки, які контролювали календар, часто змінювали його з політичних мотивів — подовжуючи чи скорочуючи терміни посадовців.

Побачивши, що така система шкодить державному управлінню, Юлій Цезар ініціював масштабну календарну реформу. Він ввів нову структуру року, що мала включати 365 днів і один додатковий день кожні чотири роки.

Проте перш ніж новий порядок набрав чинності, потрібно було вирівняти старий календар із фактичними порами року. Для цього в 46 році до н.е. додали кілька додаткових місяців між листопадом і груднем — таким чином і з’явився рік тривалістю 445 днів.

Цей надзвичайний захід став вирішальним кроком до створення точного календаря. Завдяки йому Рим отримав систему обліку часу, яка з незначними змінами збереглася й донині