Щороку на українське небо повертаються лелеки, долаючи величезні відстані з Африки. Ці птахи мігрують за чітко сформованим природним маршрутом, який склався протягом тисячоліть.

Як пояснюють у спільноті “Лелека Грицько”, така поведінка має еволюційне підґрунтя. Весна й літо в Україні забезпечують птахів необхідною кількістю їжі, зокрема жабами, мишами та комахами. Це особливо важливо для вигодовування ненажерливих пташенят — одне лелече гніздо може споживати до чотирьох кілограмів їжі щодня.

Натомість африканське літо, попри теплу зиму, не підходить для розмноження. Там у цей період настає сухий сезон — з дефіцитом води та їжі, що унеможливлює вирощування потомства. Такі умови непридатні для лелек у період гніздування.

Ще одна перевага українського літа — довші світлові дні. Це дозволяє дорослим птахам більше часу проводити на пошуках їжі та краще забезпечувати потомство. В Африці ж світловий день улітку набагато коротший, особливо в екваторіальних регіонах.

Протягом еволюції саме ті лелеки, які обирали північ для гніздування, успішніше розмножувалися та передавали свої гени. Тому сучасні покоління продовжують слідувати цьому курсу — зимують у теплій Африці, а народжують пташенят у благодатних умовах України та інших країн Європи.