Яйце здавна вважалося символом відродження та вічного циклу життя.

У народних традиціях його оточували численні забобони та ритуали, які мали приносити удачу та захищати оселю від зла. Особливу увагу приділяли поводженню з яйцями після заходу сонця та при контакті з сусідами.

Наші предки вірили, що яйця не можна позичати. Якщо виникала потреба, їх краще віддати без очікування повернення. Особливо суворо заборонялося давати яйця сусідові для розведення курей — вважалося, що у того, хто позичає, «переведуться» всі кури. Також небажано заносити яйця до оселі або виносити їх з дому після заходу сонця.

Прикмети про курчат та обереги
Особливі правила стосувалися підкладання яєць під курку-квочку: їх потрібно було класти лише в непарній кількості, інакше курчата не вилупляться. Підкладати яйця заборонялося в неділю або до заходу сонця — тоді вилуплювалися лише півники. Яйця, знесені у Страсну П’ятницю, зберігали як оберіг, що захищав свійську птицю. А підкинуте біля дверей яйце вважалося знаком намагання недоброзичливця накликати порчу.

Яйця також віщували особисте щастя:

  • Два жовтки — для самотньої дівчини це ознака швидкої зустрічі з коханим та весілля; для заміжньої жінки — поповнення в родині.
  • Випадково розбите яйце — до добрих новин; два розбиті яйця — передвісник зустрічі справжнього кохання.
  • Зіпсоване яйце вранці — до неприємностей; розбивання яйця об ріг столу — до втрати удачі.

В українській традиції навіть дрібні дії мали символічне значення. Наприклад, заборона давати розсаду сусідам була пов’язана з вірою, що можна втратити свою долю або урожай. Подібні правила щодо яєць показують, наскільки обережними були наші пращури, коли йшлося про життєво важливі ресурси та добробут родини.