Дебора Прум, колишня директорка дослідницького центру Медичної школи Дартмута, пережила дві клінічні смерті, після яких її погляд на життя кардинально змінився. Перший випадок стався у 1980-х роках, коли через ускладнення під час пологів вона покинула своє тіло й спостерігала за медиками згори, відчуваючи спокій і відсутність болю.

Другий інцидент трапився понад двадцять років потому — під час серйозної автокатастрофи. Тоді Дебора знову відчула, як її свідомість ніби вийшла з фізичної оболонки, опинившись у просторі, наповненому жовтим сяйвом. Вона описує цей стан як абсолютний спокій і єднання з енергією життя, без страху чи відчуття тіла.

За словами жінки, під час аварії до неї підійшов незнайомець, який тримав її за руку, поки приїхала швидка, але пізніше з’ясувалося, що ніхто з очевидців цієї людини не бачив. Цей момент вона вважає підтвердженням існування невидимого виміру, який проявляється лише у граничних станах свідомості.

Після двох пережитих клінічних смертей Дебора переконана, що потойбіччя — це не темрява, а спокій і гармонія. Її історія привернула увагу науковців, які вивчають феномен досвіду поза тілом і все частіше фіксують схожі свідчення від людей, що повернулися «з того світу».