Четверо учасників місії NASA CHAPEA провели вже місяць в ізольованому модулі Mars Dune Alpha, який максимально точно імітує умови життя на Марсі.

Експеримент триватиме цілий рік і має допомогти зрозуміти, як людина адаптується до ізоляції, нестачі ресурсів, затримок зв’язку та технічних викликів перед реальним польотом на Червону планету.

19 жовтня команда добровольців увійшла до 518-метрового (1 700 кв. футів) симулятора Mars Dune Alpha, розташованого в космічному центрі Джонсона в Г’юстоні. Попереду в них ще 344 дні, які вони проведуть без фізичного контакту із зовнішнім світом.

NASA оприлюднило відео початку експерименту та підкреслило, що команда живе “як справжні марсіанські дослідники” — працює, тренується, вирощує рослини, виконує наукові завдання та підтримує системи життєзабезпечення.

Хто ці “марсіани”
У складі екіпажу четверо висококваліфікованих спеціалістів:

  • Росс Елдер — льотчик-випробувач ВПС США;
  • Еллен Елліс — полковниця і офіцер із закупівель Космічних сил США;
  • Метью Монтгомері — консультант із проєктування обладнання;
  • Джеймс Спайсер — технічний директор у сфері оборонних та аерокосмічних технологій.

Умови місії моделюють головні виклики, з якими зіткнуться астронавти під час реальної подорожі на Марс:

  • обмежені запаси їжі та води;
  • односторонні й сповільнені комунікації;
  • технічні збої та ремонт обладнання;
  • психологічна ізоляція та потреба в командній взаємодії.

Добровольці займаються вирощуванням рослин, налаштовують системи життєзабезпечення, виконують тренувальні виходи в умовах штучного «марсіанського ґрунту» та дотримуються чіткого режиму харчування, сну та роботи.

Модуль складається з кількох зон: спільної кухні та зони відпочинку, тренувальної частини, ванної кімнати, технічних приміщень і окремих невеликих кімнат для кожного члена екіпажу. Є й спеціальна зона для імітації виходів на “марсохід”.

Це друга повнорічна місія в рамках програми CHAPEA. Перша тривала 378 днів і завершилася в липні минулого року. Її учасники згадували, що успіх залежав від командної підтримки, психологічної стійкості та гнучкості до непередбачуваних ситуацій.

NASA поки не визначило точну дату старту першої пілотованої місії на Червону планету. Проте за найоптимістичнішими оцінками, це може статися не раніше 2033 року. Саме тому експерименти на кшталт CHAPEA — важливий крок до цього історичного польоту.