Подія, пов’язана з недавньою катастрофою підводного апарата, змусила мільйони людей усвідомити, де насправді лежать уламки легендарного лайнера

Історія затоплення «Титаніка» у 1912 році, що забрала понад 1500 життів, залишається однією з найбільш обговорюваних морських трагедій у світі. Попри широку відомість, недавні події привернули увагу до того факту, що справжнє місце останнього спочинку судна знаходиться значно ближче до берегів Америки, ніж багато хто уявляв.

Подорож «Титаніка» до Нью-Йорка почалася з Великої Британії та після останньої зупинки в Ірландії корабель взяв курс через Атлантику. Катастрофа, спричинена зіткненням з айсбергом, сталася лише через чотири дні після виходу з Ірландії, коли судно подолало понад 3200 кілометрів. Багато хто помилково вважав, що лайнер затонув посередині океану, тоді як насправді він пішов на дно приблизно за 640 кілометрів від узбережжя Ньюфаундленду (Канада).

Ця відносно невелика відстань від Північної Америки виявилася відкриттям для широкої громадськості, чиї уявлення про місце трагедії були сформовані асоціаціями зі смертельним морозом та гігантськими шматками льоду. Загибель 1489 пасажирів, основною причиною якої стало переохолодження у воді з температурою -2,2°C, лише посилювала міф про розташування «Титаніка» далеко від суші.

Ще одним шокувальним усвідомленням, яке знову привернуло увагу після катастрофи підводного апарата OceanGate, стала приголомшлива глибина затоплення. Уламки судна, розділені на носову та кормову частини, лежать на дні океану на глибині приблизно 3810 метрів. Носова та кормова частини знаходяться на відстані близько 790 метрів одна від одної.