Археологи з’ясували, що римські офіцери активно заводили екзотичних домашніх улюбленців — насамперед індійських макак, яких утримували як членів родини та ховали з багатим інвентарем.

Про це пише Iflscience.

Під час дослідження на цвинтарі домашніх тварин у порту Береніка на узбережжі Червоного моря вчені виявили останки 30 приматів, датовані I–II століттями н.е. Більшість поховань супроводжували артефакти, що пов’язують мавп із римською елітою, зокрема з воєначальниками. Це — перші відомі домашні тварини римської культури, завезені з інших країн.

Поховання свідчать про особливе ставлення власників до макак. Один скелет, датований початком I століття н.е., лежав поруч із рештками поросяти, парою великих морських раковин, плетеним кошиком і «незвично складеним шматком тканини, що нагадує ганчір’яну ляльку». За словами дослідників, «порося, черепашки, ганчір’яна лялька і кошик з її вмістом, безсумнівно, “належали” макаці».

В іншому похованні мавпа була покладена разом із цуценям і кошеням, ще в одному був знайдений «надгробний камінь, як у людській могилі». Археологи припускають, що ці предмети могли бути найціннішими речами тварин, які поклали до могили, щоб забезпечити їх перехід у потойбіччя.

Водночас дослідники вказують, що утримання екзотичних приматів було складним: багато макак мали ознаки недоїдання. Попри це, наявність такої тварини слугувала важливим соціальним маркером.

Учені зазначили, що людина з індійською макакою на повідку купалася в променях слави, будучи визнаним дослідником екзотичних земель, людиною з винятковим досвідом і зв’язками.