Облисіння може бути побічним ефектом генів, корисних у молодості

До 50 років помітне випадання волосся спостерігається приблизно у половини чоловіків. Біолог Скотт Треверс пояснив, чому природний відбір не усунув цю особливість, попри те що вона зберігається з покоління в покоління.

Найпоширеніша форма чоловічого облисіння має назву андрогенна алопеція. У генетично схильних людей волосяні фолікули на маківці та скронях реагують на дигідротестостерон — активну форму тестостерону — поступовим зменшенням.

З кожним новим циклом росту волосся стає тоншим і коротшим, доки фолікул не починає виробляти лише малопомітний пушок. Водночас він зазвичай не гине повністю, а лише втрачає здатність продукувати густе волосся.

Науковці звертають увагу на так званий андрогенний парадокс: ті самі гормони можуть спричиняти порідіння волосся на голові, але стимулювати ріст бороди та волосся на тілі. На думку біолога, це допомагає пояснити еволюційне походження облисіння.

Андрогени важливі для молодих чоловіків, оскільки впливають на розвиток м’язів, тембр голосу та інші ознаки статевого дозрівання. Тому генетичні особливості, які дають переваги в молодості, могли зберігатися, навіть якщо згодом підвищували ризик втрати волосся — це явище називають антагоністичною плейотропією.

Облисіння зазвичай не становить прямої загрози для здоров’я чи репродуктивної функції. Також існує припущення, що сивина або лисина можуть сприйматися як соціальні сигнали віку, зрілості та життєвого досвіду.