Піраміди Єгипту та інших регіонів світу продовжують привертати увагу археологів, адже навіть після десятиліть досліджень деякі особливості цих споруд залишаються нез’ясованими.
Науковці досі намагаються встановити призначення прихованих порожнин і вузьких шахт, а також відтворити точні методи переміщення багатотонних кам’яних блоків.
Водночас археологічні знахідки свідчать про значний внесок людської праці в будівництво монументів. Єгиптолог Марк Ленер, директор організації Ancient Egypt Research Associates, наголошує: «Ми знаємо більше, ніж багато хто думає». Видання Science Focus розповіло про шість питань, на які дослідники поки не мають остаточних відповідей.
1. Що приховує Велика Порожнеча в піраміді Хуфу
У 2017 році учасники проєкту ScanPyramids виявили всередині Великої піраміди Хуфу в Гізі невідому раніше порожнину завдовжки щонайменше 30 метрів. Для цього вони використали мюонну томографію, яка дає змогу досліджувати внутрішню структуру масивних споруд за допомогою космічних променів. Простір розташований над Великою галереєю, однак його призначення досі не встановлено.
За однією з версій, порожнина могла допомагати розподіляти вагу конструкції або бути частиною будівельного процесу. Марк Ленер припускає: «Я думаю, що найімовірнішим поясненням є те, що це будівельний проміжок, де вони навмисно створювали простори над камерами та проходами».
Дослідники поки не мають доказів, що там містяться поховання чи скарби, а можливості безпосереднього вивчення порожнини обмежені необхідністю зберегти пам’ятку.
2. Чи можуть у лісах Амазонки залишатися невідомі піраміди
Сучасні технології допомагають археологам знаходити стародавні споруди, приховані густою тропічною рослинністю. Зокрема, лідар — технологія лазерного сканування — дає змогу виявляти залишки поселень, доріг, укріплень і церемоніальних платформ під лісовим пологом.
У 2022 році дослідники виявили пірамідоподібні споруди заввишки до 22 метрів у лісистих районах Болівії та Еквадору, а також залишки спіралеподібного храму в Перу. За оцінкою одного з досліджень 2023 року, у Південній Америці потенційно можуть залишатися невідкритими близько 23 тисяч стародавніх споруд.
Водночас археологи продовжують досліджувати вже відомі комплекси. Наприклад, у 2020 році за допомогою лідара в Мексиці виявили Агуада-Фенікс — масштабний церемоніальний комплекс завдовжки майже 1,4 кілометра, пов’язаний із цивілізацією майя. Дослідників цікавить, скільки ще таких пам’яток приховано під рослинністю та як були організовані суспільства, які їх створили.
3. Як єгиптяни переміщували найважчі кам’яні блоки
Будівництво пірамід передбачало переміщення величезних кам’яних блоків, деякі з яких важать 100 тонн і більше. Археологічні знахідки свідчать, що стародавні будівельники використовували сани, мотузки, водні шляхи, пандуси та організовану працю. На місці поселення, відомого як «Загублене місто», виявили свідчення проживання приблизно 20 тисяч робітників, залучених до будівництва пірамід.
Додаткову інформацію містить папірус «Щоденник Мерера» віком близько 4500 років, знайдений 2013 року. У ньому описано роботу бригади, яка за часів фараона Хуфу перевозила вапняк каналами. Проте точна конструкція пандусів і спосіб доставлення блоків до верхніх частин піраміди залишаються предметом дискусій.
Марк Ленер припускає, що один із пандусів міг починатися в кам’яному кар’єрі й підійматися на висоту 30-40 метрів над основою споруди. «Але навіть тоді ми досі не до кінця розуміємо, як вони завершили піраміду до самої крутої вершини. Як саме вони впровадили інновації, ми не впевнені», — зазначає дослідник.
4. Для чого призначалися шахти Кімнати Цариці
Усередині Великої піраміди є дві вузькі шахти, що відходять від приміщення, відомого як Кімната Цариці. Для їхнього дослідження вчені використовували спеціальних роботів, які виявили перешкоди, схожі на вапнякові дверцята. На деяких із них були елементи, що нагадували мідні ручки, а за однією перешкодою знайшли ще одну. Попри поширену назву «повітряні шахти», науковці не впевнені, що їх використовували для вентиляції.
Єгиптолог Кемпбелл Прайс припускає, що канали могли мати релігійне значення та бути пов’язаними з давньоєгипетськими уявленнями про потойбічне життя й подорож померлого правителя до зірок. Інша версія передбачає, що шахти могли виконувати практичну інженерну функцію, наприклад використовуватися для роботи з мотузками. Остаточного пояснення їхнього призначення поки немає.
5. Чому в Судані збереглося більше пірамід, ніж у Єгипті
Хоча піраміди найчастіше асоціюють із Єгиптом, у сусідньому Судані збереглося ще більше таких споруд. Більшість із них пов’язана з давнім царством Куш, яке існувало в Нубії на південь від Єгипту. Приблизно з VIII століття до нашої ери кушитські правителі почали переймати й адаптувати єгипетські традиції, зокрема будівництво пірамід.
Протягом наступних століть сотні споруд із крутими схилами звели на царських кладовищах у Нурі та Мерое. За поясненням Кемпбелла Прайса, традиція будівництва пірамід у Куші тривала довше, ніж у стародавньому Єгипті, а самі споруди зазвичай були меншими за монументи Гізи. Це могло сприяти появі більшої кількості пам’яток. Дослідження суданської спадщини нині ускладнює війна в країні, через що археологи мають менше можливостей вивчати ці об’єкти.
6. Як виникла цивілізація, що побудувала Карал
Стародавнє місто Карал на узбережжі Перу має приблизно 5000 років історії. Там збереглися великі платформні кургани та пірамідоподібні споруди, зведені приблизно в той самий період, що й деякі з найдавніших єгипетських пірамід. Місто пов’язують із цивілізацією Норте-Чіко, однак обставини формування такого складного суспільства досі викликають запитання.
Археологи виявили мало свідчень війни, а монументальні споруди з’явилися ще до широкого поширення гончарства. Серед можливих пояснень розвитку Карала — економіка, заснована на рибальстві та торговельних зв’язках, а також колективна праця. Ці знахідки ставлять під сумнів уявлення, що складні суспільства обов’язково формувалися завдяки завоюванням або примусу з боку правителів.
Археолог Такеші Іномата зазначає: «Люди будували ці великі споруди на дуже ранніх стадіях розвитку суспільства». Водночас механізми виникнення та організації цієї цивілізації ще потребують подальшого вивчення.