Секретний експеримент Starfish Prime виявився значно потужнішим за розрахунки фізиків

У липні 1962 року Сполучені Штати здійснили безпрецедентний мілітарний дослід, детонувавши термоядерну боєголовку на 400-кілометровій висоті над акваторією Тихого океану. Французький науковий журнал Science et Vie нагадує, що секретний проєкт Starfish Prime мав на меті дослідити поведінку ядерної зброї у вакуумі навколоземного простору. Результати маніпуляцій виявилися цілковитою несподіванкою навіть для провідних учених, продемонструвавши нищівну приховану силу електромагнітного імпульсу.

Бойовий термоядерний блок потужністю 1,4 мегатонни було доставлено в космос балістичним носієм Thor, запущеним із віддаленого тихоокеанського атола Джонстон. Замість звичного для земних випробувань димового ядерного гриба на навколоземній орбіті утворилася велетенська вогняна сфера, спалах від якої освітив нічне небо на тисячі кілометрів навколо. Оскільки точних даних про поведінку атомної енергії в розрідженому середовищі на той час не існувало, військові теоретики суттєво прорахувалися щодо реального радіуса ураження заряду.

Справжній шок пережили жителі Гавайського архіпелагу, розташованого приблизно за 1400 кілометрів від координати детонації. На острові Оаху раптово вимкнулися три сотні міських ліхтарів, паралізувало роботу телефонних комунікацій, а численні охоронні системи забили сполоху без будь-яких зовнішніх чинників. Городяни спершу списували незрозумілі аномалії на аварії в муніципальній електромережі чи різкі спалахи сонячної активності, не здогадуючись про штучне походження техногенного збою.

Причиною раптового блекауту став потужний електромагнітний удар, згенерований лавиною вивільнених електронів під час взаємодії з магнітним поясом планети. Короткочасний колосальний стрибок напруги хвилею прокотився атмосферою, випалюючи чутливі реле, антени та електронні схеми цивільних приладів. Окрім руйнівного електричного імпульсу, експеримент забарвив небосхил від Фіджі до узбережжя Нової Зеландії неприродним криваво-зеленим сяйвом штучного полярного типу.

Найнебезпечніший екологічний та технологічний слід випробування тривав ще кілька місяців після спалаху. Захоплені геомагнітною пасткою високоенергетичні частинки сформували стійкий пояс жорсткої радіації безпосередньо над планетою, що призвело до деградації сонячних панелей та виходу з ладу щонайменше шести навколоземних апаратів. Серед перших жертв мілітарної спроби підкорити космічний вакуум опинився й історичний космічний апарат Telstar, який забезпечував перші трансатлантичні телетрансляції між континентами.