Вчені провели дослідження ДНК Бетховена та не виявили “потужних” генів, пов’язаних з музичним талантом.

Це свідчить про те, що генетична схильність не завжди визначає розвиток генія, адже навіть у видатного композитора не було генів, які б гарантували його музикальні здібності.

Дослідження, опубліковане в New Atlas, ґрунтується на порівнянні PGI (полігенного індексу) Бетховена з даними тисяч людей з музикальними здібностями.

PGI – це число, що підсумовує вплив багатьох генетичних варіантів на музикальність.

Попри те, що Бетховен мав нічим не примітний PGI, його музичний геній свідчить про те, що навколишнє середовище та інші фактори відіграють значну роль у розвитку таланту.

Спадковість здібностей до музики становить близько 42%, але інші дослідження показують, що вплив середовища може бути значно більшим.

Це дослідження підкреслює складність феномена музичного таланту і застерігає від надмірного покладання на генетичні тести для прогнозування майбутніх досягнень.

Важливо пам’ятати, що генії, як і Бетховен, з’являються завдяки поєднанню генетичної схильності, наполегливої праці та сприятливого середовища.