Нові дослідження свідчать про те, що понад 450 мільйонів років тому Земля могла мати кільцеву систему, подібну до кільців Сатурна. Ця гіпотеза виникла після вивчення періоду інтенсивного метеоритного бомбардування, що відбувся приблизно 466 мільйонів років тому, повідомляє журнал Earth and Planetary Science Letters.

Вчені дослідили 21 астероїдний кратер, який з’явився під час так званого “ордовицького ударного піку”. Вони виявили, що ці кратери мають незвичну концентрацію поблизу екватора, хоча в той час більшість континентальної кори знаходилася за межами цього регіону. Це спостереження відрізняється від звичного рівномірного розподілу кратерів, який можна побачити, наприклад, на Місяці або Марсі.

Фахівці припускають, що цей специфічний малюнок виник після зіткнення великого астероїда із Землею. Внаслідок цього удару астероїд міг розпастися на безліч уламків, які утворили навколо нашої планети кільце, подібне до кільця Сатурна.

Протягом мільйонів років уламки з цього кільця поступово падали на Землю, створюючи сплеск метеоритних ударів, зафіксованих у геологічному літописі. Автор дослідження Енді Томкінс із Університету Монаша також зазначив, що такі осадові шари містять велику кількість метеоритних уламків.

Це кільце могло не лише створювати метеоритні дощі, але й блокувати сонячне світло, що, ймовірно, спричинило значне глобальне похолодання. Вчені припускають, що це могло стати однією з причин початку Хірнантського льодовикового періоду — одного з найхолодніших в історії Землі.