Міжнародна група вчених уперше проаналізувала зразки лави, зібрані зі зворотного боку Місяця.

Учені підтвердили, що там відбувалися вулканічні виверження близько 2,8 мільярда років тому. Це відкриття дозволяє краще зрозуміти геологічну історію супутника Землі.

Зразки порід, зібрані китайською місією Chang’e 6, показали, що вулканізм був активним не лише на ближній стороні Місяця, але й на його менш дослідженій зворотній стороні. Уперше на Землю доставлено понад 1,9 кг базальтових порід із басейну Південний полюс-Ейткен — найбільшого ударного кратера на супутнику. Аналіз цих зразків, виконаний дослідниками з Інституту геохімії Гуанчжоу під керівництвом Цзесяня Цуя, підтвердив їхній вік у 2,8 мільярда років.

Нові дані виявили істотні відмінності у хімічному складі лави з обох боків Місяця:
– Зворотний бік: лава містить менше калію, рідкісноземельних елементів і фосфору.
– Ближня сторона: багата цими елементами, що пояснює її вищу вулканічну активність.

Ці відмінності можуть бути наслідком утворення басейну Південний полюс-Ейткен внаслідок потужного удару. Удар, імовірно, перерозподілив багаті на елементи породи, виснаживши їх запаси в мантії зворотного боку.

Вчені також припускають, що відсутність радіоактивних елементів, таких як калій і уран, у мантії далекого боку зменшила кількість тепла, необхідного для формування лавових потоків. Це може пояснити, чому базальти займають 30% поверхні ближньої сторони і лише 2% — зворотної.

Ці результати допомагають зрозуміти, як вплинули зіткнення з великими космічними об’єктами на геологію Місяця. Зворотний бік супутника все ще залишається малодослідженим, але нові місії й аналіз зразків відкривають нові горизонти для вивчення його минулого.