Вчені виявили дивовижне явище: собаки, які живуть в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, зазнали значних генетичних змін всього за 40 років після аварії. Це свідчить про те, що еволюція може відбуватися набагато швидше, ніж вважалося раніше, особливо в умовах екстремального середовища.

Дослідники проаналізували ДНК собак, які живуть в Чорнобилі, і порівняли їх з ДНК собак з інших регіонів. Виявилося, що собаки, які постійно проживають в зоні відчуження, мають унікальні генетичні особливості, що відрізняють їх від інших собак.

Ці генетичні зміни можуть бути пов’язані з необхідністю адаптації до радіаційного середовища. Вчені припускають, що радіація могла спричинити мутації в геномі собак, які виявилися корисними для виживання в таких умовах. Крім того, ті особини, які не змогли адаптуватися, поступово вимирали, залишаючи більш стійких до радіації нащадків.

Цікаво, що подібні процеси адаптації спостерігаються і в інших видів тварин, які мешкають в зоні відчуження. Наприклад, вчені виявили, що у вовків, які живуть в Чорнобилі, розвинулася стійкість до раку, а у деревних жаб – темніше забарвлення, яке допомагає їм захиститися від шкідливого впливу радіації.

Дослідження собак Чорнобиля має важливе значення для розуміння процесів еволюції та адаптації живих організмів до екстремальних умов. Ці знання можуть бути використані для розробки нових стратегій захисту біорізноманіття та збереження природних екосистем.