Крик — поширена реакція серед батьків у стресових ситуаціях. Однак дитячі психологи попереджають: часті спалахи гніву можуть мати довгострокові негативні наслідки для дитини.

Як впоратися зі своїми емоціями та навчитися конструктивно реагувати, пояснила психологиня Беккі Кеннеді, фахівчиня з виховання дітей, яка сама виховує трьох дітей.

Чому крик шкодить дітям?
Кеннеді зазначає, що навіть короткочасний прояв гніву може бути сприйнятий дитиною як щось серйозне і постійне. Це може вплинути на емоційний стан малюка та його самооцінку.

“Коли ми кричимо, діти можуть неправильно інтерпретувати наші емоції, вважаючи, що з ними щось не так. Це важливо виправляти одразу після конфлікту”, — зазначила психологиня.

Як “виправити” ситуацію після крику?
Кеннеді радить застосовувати техніку “виправлення” — це спосіб відновити довіру та продемонструвати відповідальну поведінку:

  1. Поясніть свої емоції. Наприклад: “Я накричала, бо була засмучена і втратила контроль. Вибач, ти ні в чому не винен”.
  2. Візьміть відповідальність за свою поведінку. Розкажіть дитині, як ви плануєте поводитися в подібних ситуаціях наступного разу.
  3. Запевніть у любові. Дайте зрозуміти, що ваша злість не означає, що ви перестали любити дитину.

Чому важливо не перекладати провину на дітей?
Важливо уникати звинувачень на кшталт: “Ти змушуєш мене кричати”. Це покладає на дитину відповідальність за ваші емоції, що може вплинути на її впевненість у собі. Діти повинні розуміти, що їхня поведінка може бути неправильною, але не є причиною для неконтрольованих реакцій батьків.

Як навчитися стримуватися?
За словами Кеннеді, батькам варто працювати над розпізнаванням тригерів, які викликають роздратування. Це дозволить зупинитися і переосмислити ситуацію, перш ніж кричати.

Дитяча психологиня Това Кляйн додає: “Робота над контролем емоцій у присутності дітей може бути складною, але результати варті зусиль. Спокійніша реакція не лише позитивно вплине на вашу дитину, а й покращить ваші стосунки загалом”.