Семипалатинський полігон залишається моторошним символом ядерної епохи та її наслідків

На північному сході Казахстану розташоване озеро Чаган — водойма, яка з’явилася внаслідок підземного ядерного вибуху у 1965 році. Хоча зовні воно виглядає звичайно, насправді це — Атомне озеро, створене руками людини під час військових випробувань.

Ця територія неподалік міста Семей (колишній Семипалатинськ) слугує нагадуванням про небезпеку ядерних технологій та їхній вплив на довкілля і здоров’я людей. Вибух, що утворив водойму, залишив після себе кратер глибиною 100 метрів і шириною 400 метрів, який згодом заповнився водою.

Семипалатинський полігон – старт ядерної ери СРСР
Перший ядерний вибух на цьому полігоні відбувся 29 серпня 1949 року — Радянський Союз підірвав бомбу РДС-1, поклавши початок радянському ядерному арсеналу. Загалом на Семипалатинському полігоні було проведено 456 випробувань: 116 — надземних і 340 — підземних.

Усі типи ядерної зброї, від простих до термоядерних, тестували в ізольованій зоні, яку обрали через її віддаленість. Проте регіон не був повністю безлюдним: поруч існували села, а в самому Семипалатинську мешкали понад мільйон осіб, яких не попереджали про небезпеку.

Наслідки для людей і довкілля
Радіоактивні речовини потрапляли в атмосферу, повітря, їжу та воду, створюючи хронічну небезпеку для місцевого населення. Ще у 1958 році медики зафіксували, що 22% обстежених осіб мали ознаки хронічної променевої хвороби.

Окрім фізичних наслідків, мешканці зазнавали й психологічної шкоди — постійне життя під страхом радіації дало про себе знати. Сучасні дослідження вказують на високий рівень онкологічних захворювань, порушень імунної системи, проблем із щитоподібною залозою та вроджених вад.

Закриття полігону і сучасні дослідження
Останній ядерний вибух у Семипалатинську відбувся у 1989 році. Після розпаду СРСР полігон остаточно закрили, а Казахстан почав вивчення довгострокових наслідків випробувань.

Науковці досі аналізують наслідки випромінювання, щоб оцінити вплив на людей і природу — як сьогодні, так і в майбутньому. Озеро Чаган залишилося як тривожне нагадування про те, що може статися, коли людство нехтує безпекою заради сили.