Історія знає чимало випадків несподіваних природних відкриттів, особливо тих, що приховані під землею, далеко від людських очей. Одну з таких дивовижних знахідок було зроблено багато років тому завдяки допитливості юного дослідника у Сполучених Штатах.
Ця надзвичайна історія почалася у 1905 році в штаті Теннессі, коли 13-річний підліток на ім’я Бен Сендс досліджував розгалужену систему печер Крейгхед. Пробираючись крізь вузький і непростий прохід, юний дослідник несподівано потрапив до величезної підземної зали. Частина цієї зали була затоплена водою – величезним озером, чиї межі губилися в темряві, куди не проникало світло його ліхтаря. Так світ дізнався про існування цієї унікальної підземної водойми, яку згодом назвали “загубленим морем”.
Сьогодні науковцям відомі параметри лише видимого сегмента цієї водойми: його довжина становить близько 243 метрів, а ширина – 67 метрів. Однак, істинні масштаби “загубленого моря” досі залишаються невизначеними. Попри численні спроби, дайверам вдалося картографувати лише трохи понад п’ять гектарів його площі, і край озера знайдений так і не був. Ця водойма офіційно визнана найбільшим підземним озером на території Північної Америки та має почесний статус національної природної пам’ятки Сполучених Штатів.

У минулому робилися спроби дослідити приховані частини озера за допомогою незвичайного експерименту – у водойму випустили райдужних форелей з надією, що вони зможуть відшукати невідомі підводні виходи. Хоча риби не знайшли шляху назовні, вони адаптувалися до життя у повній темряві, втративши яскраве забарвлення, та навчилися реагувати на присутність людей. Самі печери Крейгхед мають багату історію, відому ще з часів проживання там індіанського народу черокі, і зберігають свідчення перебування людей протягом століть, включаючи навіть графіті солдата періоду Громадянської війни та знайдені останки гігантського ягуара плейстоценової епохи.
Сьогодні ця унікальна підземна система, що включає величні печери та загадкове підземне озеро, приваблює величезну кількість відвідувачів – понад 150 тисяч туристів щорічно. Це робить її популярним об’єктом екотуризму. Однак, попри популярність серед широкої публіки, значна частина озера залишається недослідженою. Його приховані глибини та можливі розширення ще чекають на нові експедиції та наукові дослідження, зберігаючи свої таємниці для майбутніх поколінь дослідників.