Вчені з Університету Базеля відтворили повний геном вірусу іспанського грипу, використавши зразок легені, що зберігався з 1918 року, розкриваючи деталі його швидкої еволюції.
Міжнародна команда вчених досягла прориву, відтворивши повний геном вірусу іспанського грипу, який спричинив пандемію, що забрала до 100 мільйонів життів. Дослідження, проведене Університетом Базеля, базується на аналізі легені 18-річного швейцарця, який помер у липні 1918 року від пневмонії.
Зразок, збережений у формаліні, став ключем до отримання першого повного геному грипу А з чіткою датою походження в Європі. Застосування новітніх технологій дозволило вченим подолати труднощі, пов’язані з аналізом пошкодженої РНК.
Результати, опубліковані в журналі New Atlas, відкривають нові горизонти для розуміння еволюції вірусів. Це дослідження не лише поглиблює знання про історичні пандемії, а й має значення для підготовки до майбутніх спалахів.
Дослідники використали легені, збережені в медичній колекції Університету Базеля, що належали молодому чоловікові, який став жертвою першої хвилі іспанського грипу. Новий протокол секвенування РНК дозволив виділити генетичний матеріал із формалінового зразка, який раніше вважався непридатним для таких аналізів.
Цей метод виявився революційним, оскільки дав змогу отримати повноцінний геном вірусу, попри деградацію тканин. Порівняння зі зразками з Німеччини та Північної Америки показало, що швейцарський штам уже мав три ключові мутації, які підвищували його заразність і небезпеку. Ці зміни допомагали вірусу уникати імунної відповіді та ефективніше інфікувати клітини людини.
Аналіз виявив, що вірус із Цюриха мав мутації, які впливали на його здатність уникати імунного захисту, зокрема білка MxA, важливого для боротьби з пташиними штамами грипу. Ще одна мутація змінила поверхневий білок гемаглютинін, полегшуючи проникнення вірусу в клітини.
Цікаво, що ці зміни з’явилися вже під час першої хвилі пандемії навесні 1918 року, раніше, ніж вважалося. Висока генетична різноманітність у сегменті полімерази PB2 вказує на швидкий природний відбір або змішування штамів, що нагадує адаптації сучасних вірусів, таких як SARS-CoV-2.
Відтворення геному вірусу відкриває нові можливості для вивчення механізмів, які роблять пандемії такими смертоносними.