Догляд за хворими родичами — це важке випробування, що вимагає значної самовідданості. Проте не завжди родичі готові взяти на себе таку відповідальність, особливо коли стосунки були складними. Саме про таку історію розповіла мешканка Польщі Рената, яка відмовилася доглядати за матір’ю, попри її хворобу.

Жінка рішуче заявляє, що не повернеться до своєї матері, щоб доглядати за нею. За словами жінки, ніхто не має права змушувати її це робити. Вона вже консультувалася з адвокатом, щоб захистити себе від тиску з боку родичів. Рената визнає, що може здаватися жахливою дочкою, але вважає, що її мати «заслужила» на таку долю.

Рената розповіла, що її мати була надзвичайно токсичною та маніпулювала нею з самого дитинства. Після того як батько залишив сім’ю, мати постійно дорікала доньці, що жертвує всім заради неї, і вимагала вдячності. Щоб утримати Ренату біля себе, вона симулювала хвороби: перед кожною прогулянкою чи поїздкою до табору у неї «раптово» починало боліти серце. Це сформувало в дівчини глибоке почуття провини.

Ці маніпуляції особливо позначилися на особистому житті Ренати. В університеті вона зустріла хлопця, який запропонував їй переїхати в інше місто та побудувати там спільне життя. Але мати влаштувала істерику, звинувативши доньку в невдячності. Рената відмовилася від шансу на щастя, залишившись з матір’ю. Лише через роки, завдяки відвертій розмові з матір’ю своєї подруги, вона усвідомила токсичність цих стосунків і звернулася по допомогу до психотерапевта.

Згодом Рената все ж наважилася змінити життя. Під час поїздки до Єгипту вона познайомилася з Яреком, який жив в іншому місті Польщі. Коли він запропонував переїхати до нього, Рената скористалася нагодою, перевелася у філію своєї компанії та поїхала. Після переїзду вона змінила номер телефону, підтримуючи зв’язок з матір’ю лише через тітку. Всі розмови з матір’ю зводилися до її скарг та докорів, без жодного інтересу до життя доньки.

Через кілька років Рената дізналася, що мати перенесла інсульт. На щастя, хвороба не завдала великої шкоди. Мати зажадала, щоб Рената повернулася додому і доглядала за нею. Дочка, проте, відмовилася, запропонувавши знайти доглядальницю або будинок для літніх людей. Тітка та мати наполягали на «обов’язку» дочки.

Тоді Рената звернулася до адвоката. Згідно з польським законодавством, дорослі діти не зобов’язані здійснювати особистий догляд за батьками, якщо це не передбачено фінансовою потребою. Їхній обов’язок полягає лише у сплаті аліментів. Рената підсумувала, що мати вже забрала достатньо її життя, і вона має право на власне щастя.