Ця унікальна система стримування забезпечує максимальну стійкість і гнучкість ядерного потенціалу

Ядерна тріада є однією з найбільш живучих і стійких систем стримування, що забезпечує здатність завдати удару у відповідь навіть після першої атаки. На сьогодні у світі існує лише чотири держави, які володіють цим повноцінним комплексом, що включає наземні ракети, морські підводні човни та стратегічну авіацію.

Цей комплекс є ключовим елементом оборонної доктрини, оскільки кожен його компонент виконує свою унікальну функцію: наземні ракети забезпечують боєготовність, підводні човни — скритність, а авіація — гнучкість застосування. Цей фактор змушує держави-власники постійно модернізувати всі три частини.

Першими, хто розгорнув повноцінну ядерну тріаду ще в епоху Холодної війни, стали Сполучені Штати Америки. Їхній потенціал включає міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) Minuteman III наземного базування, стратегічні підводні човни класу «Огайо» з ракетами Trident II, а також бомбардувальники B-52H та B-2 повітряного базування. Наразі США активно працюють над модернізацією всіх трьох частин, включаючи програми Sentinel, «Колумбія» та новий бомбардувальник B-21.

Іншими країнами, що володіють такою системою, є Росія, Китай та Індія. Росія має найбільший ядерний арсенал і її тріада базується на МБР «Ярс» та «Сармат», підводних човнах класу «Борей» та бомбардувальниках Ту-95МС і Ту-160. Китай стрімко сформував свою тріаду за останнє десятиліття, використовуючи ракети Дунфен-41 та підводні човни класу «Цзінь».

Останнім членом “клубу” стала Індія, яка завершила формування свого комплексу після введення в дію підводного човна INS Arihant. Важливо зазначити, що Індія — одна з небагатьох країн, чия ядерна доктрина офіційно закріплена принципом “непершого застосування”.