Дослідники з Університету Джорджії з’ясували, що білохвості олені використовують ультрафіолетове (УФ) світло для спілкування, а сліди, які вони залишають на деревах і землі, насправді світяться — тільки люди цього не бачать.

На відміну від людей, олені здатні бачити ультрафіолет. Це перетворює їхні сліди на яскраві візуальні сигнали, особливо у напівтемряві.

  • Сліди від рогів на деревах світяться через суміш рослинного соку та секрету залоз на чолі тварини.
  • Подряпини на землі — від сечі та виділень міжпальцевих залоз — також набувають світіння під УФ-променями.

Еколог Джино Д’Анджело порівнює ці місця з громадськими пунктами зв’язку: «Це як телефонна будка в місті, коли ви намагаєтеся домовитися про зустріч на вечір. Олені залишають ці сліди, щоб вони і пахли, і світилися».

Найактивніше «ультрафіолетове мічення» відбувається під час шлюбного сезону — з жовтня до грудня. Самці та самки через ці сліди демонструють присутність у лісі, готовність до розмноження та свій фізичний стан і статус домінування.

Команда Deer Lab протягом трьох місяців досліджувала ліс Вайтхолл у Джорджії. Вдень науковці відстежували сліди, а вночі перевіряли їх за допомогою ультрафіолетових ламп. Було проаналізовано 109 слідів на деревах і понад 300 гектарів лісу зі слідами сечі.

Раніше вважалося, що олені спілкуються лише через запахи, але тепер доведено, що вони отримують подвійну стимуляцію — візуальну та сенсорну, що робить їхню систему комунікації набагато складнішою.