Вчені виявили парадоксальну закономірність: штучний інтелект демонструє кращі результати, коли отримує агресивні та директивні команди замість ввічливих прохань.

Дослідники з Університету Пенсильванії провели масштабний аналіз поведінки моделі GPT-4o, використовуючи різні стилі спілкування — від надмірно ввічливих до відверто грубих. Результати експерименту продемонстрували, що точність відповідей чат-бота безпосередньо залежить від емоційного забарвлення вхідного тексту, причому жорсткі формулювання виявилися продуктивнішими.

Згідно з даними тестування, запити в грубій формі забезпечили середню точність відповідей на рівні 84,8%. Натомість найввічливіші звернення, що містили фрази на кшталт «будь ласка», показали найнижчий результат — лише 75,8%, що підтверджує статистичну значущість впливу тону на алгоритми ШІ.

Науковці пояснюють таке явище специфікою навчання великих мовних моделей, які інтерпретують грубий тон як сигнал до виконання пріоритетної та чіткої директиви. Професор Ахіл Кумар зауважив, що штучний інтелект стає більш зосередженим на результаті, коли відчуває «тиск» з боку користувача, що змушує систему видавати максимально конкретну інформацію.

Проте автори дослідження наголошують на етичних ризиках такої стратегії спілкування з машинами. Постійне використання агресивного стилю в цифровому середовищі може негативно вплинути на психологію людини, поступово нормалізуючи грубість у реальних взаєминах між людьми та знижуючи загальну культуру діалогу.

Зрештою, вчені застерігають, що гонитва за вищою точністю ціною токсичного спілкування може зробити майбутній інтернет менш інклюзивним та дружнім. Хоча грубість і підвищує ефективність алгоритмів сьогодні, вона створює небезпечний прецедент для соціальної поведінки в епоху масового впровадження штучного інтелекту.