Деякі птахи здатні робити те, що для більшості тварин було б смертельно небезпечним, — спати просто під час польоту.

Про унікальні здібності фрегатів розповів еволюційний біолог Скотт Треверс з Ратгерського університету у своїй колонці для Forbes.

Фрегати — це морські птахи, які можуть перебувати в повітрі без посадки до десяти днів поспіль, долаючи тисячі кілометрів над океаном. Вони майже ніколи не сідають ані на сушу, ані на воду, що тривалий час залишалося загадкою для вчених: як їм вдається уникати виснаження без повноцінного відпочинку.

За словами Треверса, відповідь вдалося знайти завдяки дослідженню мозкової активності цих птахів. Фрегати мешкають у тропічних і субтропічних океанах по всьому світу й представлені п’ятьма видами.

Вони мають величезний розмах крил — до 2,3 метра, а самців легко впізнати за яскраво-червоним горловим мішком, який використовується під час шлюбних ритуалів.

Особливість фрегатів у тому, що вони фізично не пристосовані до посадки на воду: їхнє пір’я недостатньо водонепроникне, а лапи не підходять для плавання або зльоту з поверхні моря. Тому більшу частину життя ці птахи змушені проводити в небі, постійно рухаючись і шукаючи здобич.

Прорив у розумінні їхньої витривалості стався у 2016 році після публікації дослідження в журналі Nature Communications. Нейробіологи обладнали диких фрегатів легкими пристроями для реєстрації електроенцефалограми, що дозволило відстежувати роботу мозку птахів безпосередньо під час польоту.

Результати показали, що фрегати дійсно сплять у повітрі. Причому вони використовують так званий однопівкульний повільнохвильовий сон: одна половина мозку переходить у фазу глибокого відновлювального сну, тоді як інша залишається активною й контролює рух, орієнтацію та безпеку.

Саме така «асиметрична» форма сну дозволяє фрегатам не втрачати контроль над польотом, уникати хижаків і водночас відновлювати сили. Як пояснює Треверс, це рідкісний приклад еволюційної адаптації, що демонструє, наскільки гнучкою може бути природа навіть у такій базовій потребі, як сон.