Господарське мило виготовляють із тваринних і рослинних жирів, гідрованих жирів або їхніх сумішей, а також синтетичних жирних кислот. Це передбачено українським стандартом ДСТУ 4544:2006 «Мило господарське тверде».

Водночас цифри 65, 70 і 72 на брусках позначають не відсоток жиру, а вміст жирних кислот — основного компонента, який забезпечує мийну дію засобу.

Основою такого мила є жири й олії, які під час виробництва обробляють лугом. Унаслідок хімічної реакції, що має назву омилення, утворюються натрієві солі жирних кислот. Саме вони допомагають видаляти забруднення та жир із тканин і різних поверхонь.

Для виготовлення мила можуть використовувати яловичий та інші технічні тваринні жири, пальмову, кокосову й інші рослинні олії, гідровані жири та синтетичні жирні кислоти. Крім основної мийної речовини, до готового продукту можуть входити вода, сіль та інші технологічні компоненти. Під час омилення також утворюється гліцерин, однак його кількість у бруску залежить від технології виробництва та подальшого оброблення мильної маси.

Маркування 72%, 70% і 65% часто помилково сприймають як показник жирності або кількості олії у складі. Насправді ці цифри вказують на групу мила за вмістом жирних кислот. У стандарті цей параметр називають якісним числом.

Для кожної групи встановлено мінімальну кількість жирних кислот на 100 грамів номінальної маси продукту. Зокрема, для мила з маркуванням 72% цей показник має становити не менше 70,5 г, для 70% — щонайменше 69 г, а для 65% — не менше 64 г.

Таким чином, що вища цифра на бруску, то більша частка основної мийної речовини в ньому. Решту маси становлять вода та інші компоненти рецептури. Мило з позначкою 72% зазвичай використовують для прання речей зі стійкими забрудненнями та приготування мийних розчинів. Водночас бруски з нижчими показниками також підходять для побутових потреб.

Колір господарського мила визначається сировиною, рецептурою та особливостями технологічного оброблення. Класичні бруски зазвичай мають жовтуватий або коричневий відтінок. Білий колір отримують завдяки використанню іншої сировини, додатковому очищенню або спеціальним компонентам.

Відтінок не є точним показником якості чи мийної здатності засобу. Навіть два бруски з однаковим маркуванням можуть відрізнятися запахом, твердістю та кількістю піни через особливості рецептури конкретного виробника.

Для прання речей зі стійкими забрудненнями можна обрати класичне господарське мило з позначкою 72%. Для звичайних побутових завдань також підійдуть варіанти з маркуванням 70% і 65%.

Під час купівлі варто перевіряти склад на пакованні, призначення засобу та рекомендації виробника. Щоб мило довше зберігало твердість і не розмокало, його радять тримати в сухій мильниці з відведенням води.