Деякі звичні продукти можуть бути заборонені в різних країнах через специфічні причини, пов’язані зі здоров’ям чи культурою. Наприклад, у Великій Британії продукцію Nesquik заборонено рекламувати через використання мультиплікаційних персонажів, що можуть мотивувати дітей до нездорового харчування. Це пов’язано зі зростанням випадків ожиріння серед дітей, тому влада намагається обмежити вплив таких рекламних кампаній.

Європейський Союз і Канада заборонили знежирені чіпси Lay’s через вміст олестри, компонента, який може спричинити розлади шлунково-кишкового тракту. Подібні обмеження спрямовані на захист здоров’я громадян і запобігання шкідливим наслідкам від споживання певних продуктів.

У Швеції влада заборонила виробництво і продаж M&M’s через схожість логотипа з національним брендом шоколаду Marabou. Ця заборона пов’язана з підтримкою власного виробника і захистом національної продукції від іноземної конкуренції.

Сінгапур є однією з небагатьох країн, де жувальна гумка заборонена через постійні проблеми з чистотою вулиць і вандалізмом. Крім того, у цій країні під заборону потрапило навіть насіння маку, оскільки його вважають схожим на наркотичні речовини, що призвело до повної заборони цього продукту.

В Японії та деяких європейських країнах заборонено продаж картопляного пюре швидкого приготування через небезпечний канцероген, що міститься в складі. Вчені довели, що тривале споживання таких продуктів може призвести до серйозних наслідків для здоров’я.

Також у Канаді та Данії маргарин заборонено через високий вміст трансжирів, які можуть спричиняти серцево-судинні захворювання. Ці обмеження свідчать про прагнення урядів країн покращити якість харчування і здоров’я своїх громадян.