Лайка, безпритульна собака з московських вулиць, стала першою живою істотою, яка вийшла на навколоземну орбіту. Її політ на радянському космічному апараті “Спутник-2” 3 листопада 1957 року став важливим етапом в освоєнні космосу, хоча й закінчився трагічно.

До польоту в космос Лайка, як і інші собаки-кандидати, пройшла жорстку підготовку. Її та інших собак утримували в тісних клітках протягом тривалого часу, піддавали впливу центрифуг для імітації перевантажень та гучного шуму, що імітував запуск ракети. Ці випробування були надзвичайно стресовими для тварин.

Політ Лайки відбувся всього через місяць після запуску першого штучного супутника Землі – “Спутник-1”. Метою місії було дослідження впливу космічної подорожі на живий організм. Однак, через поспіх у підготовці місії, технологія повернення живих істот з орбіти на той час ще не була розроблена.

Радянська влада спочатку стверджувала, що Лайка прожила в космосі кілька днів. Проте, у 2002 році було оприлюднено правду: собака загинула через кілька годин після запуску через перегрів космічного апарату. Система термоконтролю вийшла з ладу, що призвело до підвищення температури в капсулі до критичного рівня. Попри трагічний результат, дані, зібрані під час польоту Лайки, стали цінним внеском у підготовку першого польоту людини в космос, який здійснив Юрій Гагарін у 1961 році.