У прибережних водах біля мексиканського острова Гваделупе вчені зафіксували дивовижне явище — електричні скати впевнено відбиваються від хижих акул за допомогою потужних електричних розрядів. Нові відеозаписи, зроблені під час дослідження, продемонстрували, як ці морські мешканці ефективно використовують природну зброю, щоб захистити себе від небезпеки.

Дослідження, опубліковане в науковому журналі Ethology, розкриває механізми захисту, що дозволяють електричним скатам не лише виживати поряд із такими небезпечними хижаками, як тигрові та білі акули, а й, здається, зовсім не боятися їх. Головний автор роботи, доцент Янніс Папастаматіу, наголосив: «Ми бачимо приклад того, як тварини можуть мати надзвичайно ефективну захисну поведінку, яка навіть зупиняє акул, що зазвичай не звертають уваги на стандартні захисні механізми, як-от шипи або отрута».

Ці відкриття були зроблені майже випадково. Біологи з команди Папастаматіу встановлювали спеціальні камери-мітки (біологгери) на білих акулах, щоб дослідити їхню соціальну поведінку. Проте аналіз відео несподівано відкрив інший сюжет: великі хижаки не атакували електричних скатів, а навпаки — відступали після наближення до них.

Один із зафіксованих випадків показав, як біла акула, наблизившись до ската на глибині близько 50 метрів, раптово різко піднялася на 30 метрів, очевидно, уникаючи подальшого контакту. Через кілька хвилин вона повернулася, але обрала інший маршрут, не наближаючись більше до ската. Сама ж тварина, здається, зовсім не зреагувала на цю подію і спокійно продовжила свою діяльність.

Скатів родини електричних (торпедних) нараховується близько 70 видів, усі вони мають особливий орган — електричний розрядний апарат (EOD). У великих представників цієї групи сила розряду може досягати 50 вольт. Цього достатньо, щоб викликати у хижака різкий м’язовий спазм або дезорієнтацію.

Дослідження в Мексиканській затоці показали, що навіть тигрова акула, наблизившись до електричного ската, миттєво включала захисну миготливу перетинку — своєрідну «третю повіку» — щоб уберегти очі від можливого удару струмом. Ця реакція підтверджує, що акули розпізнають загрозу і намагаються уникати контакту.

У ще одному польовому експерименті біля узбережжя Палос-Вердес вчені штучно провокували електричних скатів на захисні й мисливські розряди. Виявилося, що хоча потужність обох типів розрядів схожа, оборонні імпульси мають іншу частотність та тривалість. Це свідчить про складну поведінкову адаптацію тварин і чітке розмежування цілей — оборона чи напад.

Отримані результати дозволяють інакше подивитися на роль електричних розрядів у виживанні морських тварин. Якщо раніше вважалося, що основним захистом скатів є камуфляж або отруйні шипи, то нині все очевидніше, що електрична оборона може бути значно ефективнішою.

«Ми бачимо прояви впевненості у поведінці скатів. Вони вільно пересуваються біля небезпечних хижаків, не демонструючи страху. Це дозволяє припустити, що електричний розряд дійсно працює як ефективний стримувальний фактор», — підсумував Папастаматіу.