Інноваційна технологія на основі стовбурових клітин та АТФ може стати безпечнішою альтернативою пересадці волосся

Іспанські науковці з лікарні Сан-Карлос у Мадриді представили новий підхід до боротьби з андрогенетичною алопецією — найпоширенішою формою облисіння серед чоловіків і жінок. Результати дослідження опубліковані у науковому журналі Stem Cell Research and Therapy. За даними New York Post, від андрогенетичної алопеції в США страждають близько 80 мільйонів людей — 50 мільйонів чоловіків і 30 мільйонів жінок. У чоловіків вона зазвичай проявляється у вигляді залисин, тоді як у жінок — як поступове стоншення волосся в ділянці проділу.

Метод, який розробили в Мадриді, ґрунтується на поєднанні стовбурових клітин, виділених із жирової тканини, та енергетичної молекули АТФ. Саме ця комбінація активізує процес відновлення волосяних фолікулів.

У ході експериментів на мишах вчені зафіксували надзвичайні результати. У всіх самців відбулося повторне зростання волосся: у половини з них — повне, у решти — інтенсивне. У самок мишей ефект виявився ще переконливішим — 90% мали помітне або повне відновлення волосся.

Керівник відділу дерматології лікарні Сан-Карлос доктор Едуардо Лопес Бран наголосив, що нова методика стимулює активну регенерацію волосяних фолікулів. Попри обнадійливі результати, він зазначив, що клінічні випробування на людях ще попереду.

На сьогодні одним із найпопулярніших способів боротьби з облисінням залишається пересадка волосся. Проте ця процедура часто потребує кількох етапів, має побічні ефекти та не завжди гарантує очікуваний результат. До того ж, існують ризики, пов’язані з виконанням операцій у країнах із низьким контролем якості, зокрема в Туреччині та США, де подібні послуги особливо популярні.

Також зростає занепокоєння через постфінастеридний синдром (ПФС) — серйозний побічний ефект, який виникає після припинення прийому препарату фінастериду. Деякі пацієнти відкрито розповідають про погіршення стану після такого лікування.

Новий підхід іспанських дослідників потенційно відкриває шлях до ефективнішого, безпечнішого та менш інвазивного лікування алопеції, що може змінити підхід до цієї проблеми у сфері дерматології.

Паралельно вчені зі Стенфордського університету, спільно з міжнародною командою, провели глибоке молекулярне дослідження старіння організму. Вони встановили, що найбільш значущі вікові зміни відбуваються приблизно у 44 та 60 років. Ці дані допомагають краще зрозуміти, як пов’язані процеси старіння та стан волосся, і можуть мати значення для майбутніх досліджень у галузі трихології.