Гірчиця належить до найпопулярніших сидератів завдяки швидкому проростанню та короткому вегетаційному періоду, який триває 30–45 днів. Рослина майже не має природних шкідників і хвороб, тому очищає ґрунт і створює сприятливі умови для наступних культур. Крім того, вона приваблює бджіл і є добрим медоносом.

Використання гірчиці допомагає підвищити родючість ґрунту без застосування хімічних добрив. Вона захищає землю від пересихання та вивітрювання, робить її пухкішою і покращує аерацію.
Рослинні залишки збагачують ґрунт поживними речовинами для корисної мікрофлори. Ефірні олії гірчиці відлякують шкідників, а сама рослина ефективно бореться з бур’янами. Також культура сприяє дотриманню сівозміни.

Сидерат можна сіяти як навесні, так і восени. Навесні гірчицю висівають із другої половини березня, восени — з середини серпня до середини вересня. Найкращий час для осіннього посіву — кінець серпня, що дає рослині достатньо часу для розвитку до холодів. Важливо пам’ятати, що після капусти гірчицю не сіють.

Норма висівання залежить від умов, але зазвичай на одну сотку витрачають 300–350 грамів насіння. На один гектар знадобиться приблизно 4 кілограми. Варто враховувати, що термін придатності насіння обмежений — не більше трьох років, після чого його схожість помітно знижується.

Посів проводять після збору основних культур. Перед висіванням землю потрібно добре розпушити. Насіння заглиблюють на 7 см із відстанню між рядками не менше ніж 15 см. Після цього ґрунт слід присипати, пройтися граблями та злегка полити.

Коли сидерат дозріває, є два способи використання: або залишити бадилля на поверхні, або перекопати його в землю чи заорати культиватором. Обидва методи вважаються ефективними для покращення структури й родючості ґрунту.