У СРСР вартість проїзду в громадському транспорті залишалася незмінною десятиліттями. Після грошової реформи 1961 року встановили єдині тарифи для всіх міст, і вони діяли до середини 80-х років.
Ціни на проїзд у міському транспорті
Після реформи 1961 року вартість поїздки становила:
- Трамвай – 3 копійки
- Тролейбус – 4 копійки
- Автобус – 5 копійок
Найдешевшим був трамвай, адже його маршрут залежав від рейок. Тролейбус був мобільнішим, тому трохи дорожчим. Автобус, який працював на бензині, коштував найдорожче серед міського транспорту.
Для регулярних поїздок можна було придбати проїзний на місяць:
- На всі види транспорту – близько 6 карбованців
- На один вид транспорту – близько 2 карбованців
У транспорті часто не було кондукторів – замість них стояли механічні каси: пасажир кидав монету і відривав квиток. Проїзні перевіряли самі ж пасажири. Штраф за безквитковий проїзд спочатку становив 1 карбованець, а пізніше – 3.
Міжміські автобуси та таксі
- Проїзд між містами в автобусі коштував 1,5-2 карбованці за 100 км.
- Посадка в таксі – 10 копійок, далі 10-20 копійок за кілометр.
Скільки коштували квитки на поїзд
Ціна залежала від типу вагона й відстані:
| Маршрут (1970-ті роки) | Плацкарт | Купе |
|---|---|---|
| Москва – Ленінград | ~5 карб. | ~10 карб. |
| Київ – Москва | ~8-10 карб. | ~14 карб. |
Швидкі поїзди були дорожчими за звичайні, а м’які купе — найкомфортніші й найдорожчі.
Вартість авіаквитків
Літати було недешево, але багато рейсів були доступними:
| Маршрут | Вартість (карбованців) |
|---|---|
| Москва – Ленінград | 13-15 |
| Москва – Київ | близько 25 |
| Рівне – Київ | 12 |
| Рівне – Черкаси | 15 |
| Рівне – Донецьк | 24 |
Як змінювалися ціни наприкінці СРСР:
- З 1985 року тарифи почали зростати.
- У 1991 році проїзд на автобусі вже коштував 15 копійок замість 5.
- У деяких містах метро та інший транспорт подорожчали у 2–3 рази.
- У Києві з 1991 по 1996 рік ціна проїзду змінювалася 14 разів, доходячи до десятків тисяч карбованців у період гіперінфляції.
Тарифи залишалися стабільними понад 25 років — із 1961-го до середини 80-х, попри зростання зарплат. Завдяки цьому громадський транспорт був максимально доступним і масовим.