В Аргентині 35-річна Кандела Рейбо з дитинства відчувала труднощі з диханням через праву ніздрю.

Жінка звикла використовувати рот для дихання, особливо під час фізичних навантажень або сну, та роками не звертала особливої уваги на проблему. Ситуація змінилася після перенесеного торік синуситу, коли симптоми посилилися.

Місяць тому Кандела знову звернулася до медиків через біль. Після огляду лікар помітив у носовому ході підозріле утворення та направив пацієнтку на комп’ютерну томографію. Сканування показало сторонній об’єкт розміром 8×6 мм, який частково кальцифікувався й нагадував риноліт — утворення, що формується навколо предметів, які довго перебувають у носовій порожнині.

Під час ендоскопії лікар о приблизно годину намагався витягнути сторонній предмет. Зрештою йому вдалося дістати згорнутий фрагмент липкої стрічки. Жінка одразу впізнала матеріал. Вона не могла пояснити, як стрічка опинилася в носі, однак її мати пригадала, що в 1990 році новонароджену Канделу підключали до назальної трубки через дихальну недостатність. Припускають, що стрічка могла бути частиною кріплення медичного обладнання й залишилася там ще з пологового будинку.

Після процедури жінка зазначила, що вперше за 35 років відчула, що таке нормально дихати обома ніздрями. Вона тепер буквально «вдихає нове життя», хоча набряк ще зберігається.
«У 35 років я відкриваю для себе, як це — нормально дихати обома ніздрями. І я — головна героїня найдивнішого анекдоту, який я коли-небудь знала», – розповіла жінка.