Дослідники творчості французького астролога Нострадамуса знову звернулися до його катренів у пошуках натяків на події 2026 року.

У центрі уваги опинилися чотири пророцтва, які трактують як потенційно небезпечні для світу та окремих регіонів. Йдеться про війну, загадкові технологічні загрози, трагедію з відомою особою та можливу катастрофу у Швейцарії.

Одним із найчастіше цитованих катренів є рядки про «сім місяців великої війни», в яких згадуються численні жертви та французькі міста Руан і Еврьо. Частина інтерпретаторів пов’язує цей текст із повномасштабною війною Росії проти України, припускаючи, що Нострадамус міг зашифрувати образ затяжного збройного конфлікту. Вони також нагадують інший його вірш про «лиха у двох містах», який раніше ототожнювали з атомними бомбардуваннями Хіросіми та Нагасакі.

Інше пророцтво, яке викликає дискусії, містить образ «величезного рою бджіл», що нібито виходить із нічної засідки. Деякі дослідники звертають увагу на символіку та пов’язують її не з комахами, а з сучасними технологіями, зокрема дронами або масованими атаками безпілотників. При цьому прямого пояснення, що саме мав на увазі автор, у тексті немає.

Ще один катрен говорить про «велику людину», уражену блискавкою вдень. Інтерпретації цього пророцтва різняться: від буквального нещасного випадку до символічного падіння впливової чи відомої особи. Прихильники містичних трактувань не виключають, що йдеться про публічну трагедію, яка може статися на очах у світу.

Окрему увагу привертає вірш, у якому згадується кантон Тічино у Швейцарії, що «переповниться кров’ю». Ці рядки тлумачать як попередження про можливу катастрофу з великою кількістю жертв — від насильницьких подій до епідемії або масштабного природного лиха. Водночас жодних конкретних дат чи обставин у катрені не зазначено.

Критики наголошують, що тексти Нострадамуса написані середньофранцузькою мовою з використанням латинських зворотів і навмисної двозначності. Через численні помилки переписування та різні переклади протягом століть значення катренів часто залежить від інтерпретації. Саме тому більшість дослідників закликають ставитися до подібних «пророцтв» радше як до культурного феномена, а не точних передбачень майбутнього.