Сон є критично важливим для роботи мозку та відновлення організму. Під час нього відбувається очищення мозку від токсинів, формування спогадів і відновлення клітин. Через це людина може пережити тривалу відсутність їжі довше, ніж нестачу сну.

Найдовший документований випадок повного безсоння стався у 1964 році, коли 17-річний американець Ренді Гарднер не спав 11 діб і 25 хвилин.

За результатами медичного огляду, незважаючи на серйозне погіршення когнітивних функцій під час експерименту, він повністю відновився без довгострокових фізичних наслідків. Після цього Книга рекордів Гіннеса відмовилася фіксувати подібні рекорди через високий ризик для здоров’я.

Фахівці зазначають, що перші 24–48 годин без сну зазвичай супроводжуються втомою, дратівливістю та погіршенням концентрації. Після трьох діб безсоння починаються значно серйозніші порушення: з’являються зорові та слухові галюцинації, параноя, порушення сприйняття реальності, а мозок запускає короткі неконтрольовані «мікросни». Це відбувається через порушення зв’язку між ділянками мозку, що відповідають за емоції та раціональне мислення.

Попри всі ризики, для здорової людини смерть лише від відсутності сну малоймовірна, оскільки організм рано чи пізно змушує людину заснути. Проте існує рідкісне генетичне захворювання — фатальне сімейне безсоння, при якому людина поступово втрачає здатність спати, що призводить до руйнування нервової системи та смерті.

Дослідження на тваринах показали, що повна депривація сну може призвести до загибелі за кілька тижнів через порушення терморегуляції та імунної системи.

Науковці наголошують, що регулярний сон критично важливий для здоров’я мозку, психіки та імунної системи. Тривала відсутність сну може мати серйозні наслідки, включно з порушенням когнітивних функцій і психічного стану.