У Японії різко загострилася проблема сезонної алергії, яка охопила мільйони людей і перетворилася на одну з головних загроз для системи охорони здоров’я.

За оцінками фахівців, симптоми середньої та тяжкої форми алергії нині мають близько 43% населення країни.

Як повідомляє BBC, причину нинішньої ситуації пов’язують із лісовою політикою, запровадженою після Другої світової війни. Тоді країна переживала масштабну вирубку лісів і дефіцит ресурсів, тому влада почала програму швидкого відновлення зелених зон.

Для масового заліснення обрали переважно два види дерев — японський кедр суґі та кипарис хінокі. Сьогодні такі плантації займають приблизно п’яту частину території країни — близько 10 мільйонів гектарів. Саме вони стали джерелом величезної кількості пилку.

Навесні в соцмережах поширилися відео з японських лісів, де над деревами підіймалися густі хмари, схожі на дим. Насправді це був пилок, який вітром переноситься до населених пунктів. Із віком дерев, які вже перевищили 30 років, обсяги пилку лише збільшуються.

Фахівці зазначають, що проблема посилюється через одночасне цвітіння великих лісових масивів. У людей це викликає не лише алергічний риніт, а й порушення сну, погіршення концентрації уваги та підвищує ризик розвитку астми. Економічні втрати у сезон загострення оцінюють приблизно у 1,6 млрд доларів щодня через лікарняні та зниження споживчої активності.

Ще у 2023 році японський уряд визнав ситуацію проблемою національного масштабу та оголосив план скорочення обсягів пилку на 50% протягом наступних 30 років. Серед запропонованих заходів — часткова вирубка плантацій суґі, висадка дерев із низьким рівнем пилкоутворення та поступове повернення змішаних лісів.

Водночас екологи попереджають, що повністю змінити лісову систему буде складно і це займе десятиліття. Попри запуск пілотних проєктів із відновлення біорізноманіття, більшість лісів Японії досі залишаються монокультурними, а без масштабної реформи країна ризикує надовго залишитися в умовах постійного «сезону алергії».