Після демонтажу гідроелектростанцій на річці Кламат лосось за два сезони відновив присутність майже на всій історичній території

У Сполучених Штатах Америки провели масштабний екологічний експеримент, знісши чотири гідроелектричні дамби на річці Кламат, яка простягається від Орегону до Каліфорнії. В результаті демонтажу споруд J.C. Boyle, Copco 1, Copco 2 та Iron Gate для риби знову відкрилося понад 640 кілометрів річища, що залишалося недоступним понад століття. Науковці прагнули оцінити швидкість самовідновлення екосистеми, і перші підсумки перевершили їхні очікування.

За даними дослідження, опублікованого в науковому журналі Scientific Reports, за перші два сезони міграції чавича (королівський лосось) повторно заселила 88% свого документально підтвердженого історичного ареалу. Використовуючи високоточні стаціонарні сонари, біологи зафіксували стрімке зростання кількості риби, яка підіймається вгору за течією: якщо у 2024 році повз колишню дамбу Iron Gate пройшло понад 7,7 тисячі особин, то наступного року ця цифра зросла до 13,3 тисячі.

Окремі особини лосося подолали відстань у понад 580 кілометрів від Тихого океану, піднявшись на висоту близько 1250 метрів. Швидкому поверненню фауни сприяла специфічна географія басейну річки з її широкими ділянками та чистими джерелами холодної води.

Водночас дослідники наголошують, що швидке повернення риби на звичні маршрути ще не означає повного відновлення дикої популяції. Значна частина лосося мала риборозплідне походження, а для остаточних висновків про успішність естетичної регенерації знадобиться спостереження за кількома поколіннями, чий цикл розвитку складає від двох до чотирьох років.