Це у деяких родинах вважали передвісником великої біди

Поєднання п’ятниці та 13-го числа традиційно змушує багатьох згадувати давні народні прикмети, серед яких особливе місце посідає сувора заборона розкривати парасольку всередині приміщення. Як зазначає видання Maison & Travaux, у фольклорних архівах та старих збірках усних традицій цей жест описували не просто як дрібну незручність, а як грізне домашнє табу, що нібито здатне накликати на родину нещастя або навіть швидку смерть когось із близьких.

Дослідники повсякденних вірувань, зокрема фахівці лондонського Музею Хорнімана, ставлять цю прикмету в один ряд із побоюванням проходити під драбиною чи розбити дзеркало. Попри містичний ореол, історики та фольклористи переконані, що коріння цього страху лежить у цілком прагматичній площині й бере початок у часах появи перших класичних парасольок у XVIII столітті в Англії.

Перші моделі тогочасних аксесуарів від дощу вирізнялися вкрай тугими, жорсткими металевими каркасами та небезпечними пружинними механізмами. Якщо різко відкрити таку конструкцію в тісній кімнаті чи вузькому передпокої, можна було легко розбити крихкі предмети інтер’єру або випадково травмувати когось із сім’ї, найчастіше вдаривши спицями по обличчю.

З часом звичайне батьківське застереження, покликане вберегти дітей та дорослих від побутових травм і псування майна, трансформувалося у страшну прикмету для більшої переконливості. Водночас історичні дослідження підтверджують, що заборона на розкладання парасольки під дахом виникла абсолютно незалежно від репутації п’ятниці 13-го, а поєдналися ці два явища лише в сучасній масовій культурі як нагадування про обережність.

Навіть сьогодні, коли конструкції сучасних парасольок стали значно легшими та безпечнішими, давня порада наших бабусь не втрачає своєї життєвої логіки. Адже різке розкриття спиць у тісному коридорі досі створює цілком реальний ризик зачепити когось поруч чи перекинути речі в домі.