Автомобільні експерти пояснили первинне призначення пасажирських поручнів

Стельові ручки над дверима є практично в кожному сучасному транспортному засобі, проте далеко не всі водії та пасажири використовують їх за прямим призначенням. Зазвичай до них тягнуться інстинктивно — під час входження у крутий віраж або пересування вибоїстими шляхами. Фахівці зазначають, що цей конструктивний елемент дійсно покликаний полегшити перебування в салоні, однак неправильна поведінка з ним часом здатна створити додаткові ризики.

Головне завдання наддверних тримачів — допомогти людині стабілізувати положення корпусу, коли кузов розгойдується на бездоріжжі чи внаслідок різкого маневрування кермом. Окрім того, ручка стає в пригоді літнім людям або пасажирам із порушеннями опорно-рухового апарату для зручнішої посадки та висадки. Водночас інженери наголошують: фурнітура не розрахована на те, щоб витримувати повну масу тіла дорослої людини, тому надмірний тиск чи різкі ривки можуть легко зірвати кріплення.

Постійна звичка їхати з піднятою до стелі рукою та стискати поручень при кожному гальмуванні таїть у собі приховану небезпеку через особливості систем пасивної безпеки. Більшість машин оснащено бічними надувними шторками, які в момент зіткнення миттєво вистрілюють уздовж верхньої крайки вікон. Якщо передпліччя чи кисть пасажира перебувають безпосередньо в зоні розкриття піропатрона, це загрожує переломами або іншими важкими ушкодженнями кінцівки.

Популярне використання стельових гачків і петель як гардероба також має серйозні обмеження. Хоча тонка вітрівка чи сорочка на плічках навряд чи зашкодять, завішувати отвір масивними пакетами, валізами чи важкими куртками категорично не радять. Під час екстреного гальмування такий вантаж зривається і травмує сусідів по салону, а при аварійному спрацьовуванні подушок щільні речі перетворюються на небезпечні некеровані снаряди.

Показово, що над водійським кріслом ці елементи часто взагалі відсутні, адже керманич зобов’язаний тримати обидві руки на кермі та повністю контролювати рух. Наявність чи конфігурація ручок залежить від класу авто: у спортивних моделях із низьким дахом від них нерідко відмовляються заради економії простору, тоді як у справжніх позашляховиках для пасажирів передбачають навіть додаткові силові поручні на передній панелі. Головне правило — ставитися до стельових ручок як до допоміжного фіксатора балансу, а не як до вішалки чи силового тренажера.