Прізвища українців можуть розповісти цікаві подробиці про предків, зокрема можуть вказувати на походження з якогось регіону.

Експерти розповіли, що більшість прізвищ в Україні мають закінчення “-енко”. Якщо прізвища закінчуються на “-ський”, “-цкий”, “-жский”, то це вказує не тільки на польське походження.

Закінчення “-ський”, “-цький”, “-зький” притаманні слов’янським народам та означають місце походження їхнього першого носія, тобто відбивають місцевість. Якщо це у Польщі, то прізвище має польське походження; якщо в Чехії – чеське.

Українське прізвище Хорольський позначає місцевість, звідки був носій, тобто з міста на Полтавщині. Інші подібні прізвища, до прикладу Уманський, Шпільський тощо, позначають, що носій з Черської області.

Прізвища “іменники”, наприклад, Дуб, Куниця, Стріха, Сало та інші, поширені по всій Україні, але найбільше їх зафіксовано у Закарпатській області та на Полтавщині.

Якщо прізвище закінчується на “-ук”, наприклад, Марчук, Ковальчук, походять з Волинської, Рівненської та Житомирської областей, де мешкає до 30% таких носіїв.

Прізвища із закінченням на “енко”, наприклад, Бондаренко, Василенко, є одним з найпоширеніших по всій Україні. На Чернігівщині найвищий показник – 30%, а найнижчий у Львівській області – 4%.