В Радянському Союзі, де жінки багато працювали, краса все ж залишалася важливою. Однією з проблем, з якою стикалися жінки, було видалення небажаного волосся на тілі.

У той час не було доступних сучасних методів епіляції, тому доводилося вигадувати власні, часто небезпечні та дивні способи.

Ось деякі з них:

1. Знебарвлення волосся перекисом водню: Цей метод був досить популярним, оскільки не потребував болючих відчуттів. Перекис водню змішували з іншими агресивними речовинами, щоб зробити волосся світлішим, але це часто призводило до опіків та подразнення шкіри.

2. “Нурі”: Цей порошок, виготовлений з іранського бруду, продавався в аптеках. Його розводили водою до стану пасти і наносили на тіло. “Нурі” освітлювало волосся, але також могло викликати алергічні реакції.

3. Воскові смужки і пінцет: Ці методи були болючими, але ефективними. Саморобні воскові смужки нагрівали і приклеювали до шкіри, а потім різко відривали. Пінцет використовували для видалення залишків волосся. Обидва способи часто призводили до опіків, подразнення та врослих волосків.

4. Бритви: Найпоширенішою моделлю була “Нева”. Її леза були дуже гострими, що робило гоління небезпечним і складним. Мильна піна трохи полегшувала процес, але все ж таки ризик порізів був високим.

5. Цукровий розчин: Цей метод був дешевим і доступним. Цукор розчиняли у воді, додавали лимонний сік і наносили на тіло. Після застигання суміші її різко відривали, видаляючи волосся. Цей метод також був болючим і не завжди ефективним.

Важливо зазначити, що видаленням волосся жінки переймалися лише в теплий період року, адже взимку, коли всі ходили в одязі, це не було такою гострою потребою.

Життя радянських жінок було нелегким, але вони завжди знаходили способи подбати про себе, навіть у таких питаннях, як видалення небажаного волосся.