Виховання дітей часто супроводжується викликами, зокрема страхом батьків через те, що їхні діти захоплюються небезпечними іграми.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Evolution, Medicine and Public Health, пропонує пояснення цієї поведінки, засноване на еволюційних особливостях.

Група антропологів з Дартмутського коледжу (США) дослідила поведінку дитинчат приматів і стародавніх людей, зокрема австралопітеків, які жили 3,2 мільйона років тому. Виявилося, що схильність до ризикованих дій, як-от лазіння по деревах, була поширеною серед молодих особин. На їхніх кістках дослідники знайшли сліди загоєних переломів, що свідчить про часті падіння та несмертельні травми.

Науковці висунули гіпотезу, що через такі ризиковані дії молоді примати й діти дослідним шляхом вивчають свої фізичні можливості та межі. Це допомагає їм розвивати не лише фізичні навички, а й розуміння того, як справлятися з ризиками в майбутньому.

Вчені зазначили, що ігри, пов’язані з ризиком, є природною частиною розвитку дітей і сприяють набуттю важливих навичок. Хоча забезпечення безпеки є важливим, не варто нехтувати перевагами таких ігор, оскільки вони допомагають дітям краще розуміти свої можливості, як це було і в наших далеких предків.