Глобальне дослідження, в якому вчені поховали 19 000 чайних пакетиків на водно-болотних угіддях у 28 країнах, показало важливі результати щодо здатності цих екосистем поглинати вуглець. Використавши чай як простий “вимірювальний пристрій”, науковці змогли оцінити, як підвищення температури впливає на процес зберігання вуглецю у ґрунтах.

Чайні пакетики були закопані на глибині 15 сантиметрів на 180 ділянках, де використовували два види чаю: зелений і ройбуш. Зелений чай швидше розкладається, а ройбуш — повільніше. Ці два типи чаю дозволили дослідити, як різні органічні речовини реагують на зміни температури та що це означає для збереження вуглецю.

Результати показали, що вищі температури сприяють швидшому розкладу зеленого чаю, що може зменшити здатність водно-болотних угідь зберігати вуглець. Однак, чай ройбуш, який розкладається повільніше, показав, що навіть під впливом підвищеної температури вуглець залишається у ґрунті, хоча типи вуглецю, які зазвичай зберігаються довше, можуть бути вразливими.

Дослідження також виявило, що різні типи водно-болотних угідь мають різну ефективність у зберіганні вуглецю. Прісноводні угіддя і приливні болота виявились найбільш ефективними поглиначами вуглецю, тоді як мангрові та морські водоростеві екосистеми демонструють повільніший процес зберігання.

Це дослідження дає важливу інформацію про те, як зміна клімату може вплинути на глобальний потенціал водно-болотних угідь у зберіганні вуглецю. Тепер вчені можуть більш ефективно захищати ці території, забезпечуючи збереження їхнього екологічного потенціалу.