Назва популярного овочу часто вводить в оману і створює хибне уявлення про його походження. Насправді історія солодкого перцю значно цікавіша й пов’язана не з тією країною, на яку вказує назва.

Солодкий перець з’явився в Європі зовсім не на Балканах. Його батьківщиною вважають Південну Америку, де рослину вперше побачили іспанські мореплавці, а згодом привезли до Європи після відкриття нового континенту.

Починаючи з XVII століття, перець поступово поширився європейськими країнами й добре прижився у теплих регіонах. Його активно вирощували та вдосконалювали, виводячи нові сорти, пристосовані до різних кліматичних умов.

Назва «болгарський» закріпилася значно пізніше, у XX столітті. У країнах Східної Європи солодкий перець здебільшого з’являвся як імпортний продукт, який масово постачали саме з Болгарії — одного з головних виробників і селекціонерів цієї культури.

Цікаво, що таку назву овоч має лише в пострадянському просторі. У самій Болгарії його називають «чушки» або «піпер», а в інших європейських країнах він відомий як паприка чи bell pepper — через форму, що нагадує дзвіночок.