Можлива поява позаземних технологій на Землі може спричинити не лише науковий інтерес, а й серйозні глобальні наслідки — від економічної нестабільності до політичного хаосу.

Таку думку висловив професор Гарвардського університету Аві Лоеб, який очолює проєкт Galileo, що досліджує можливі сліди позаземних цивілізацій.

За словами вченого, перший контакт із «іншопланетним» може не виглядати як класичний сценарій із фільмів. Ймовірніше, людство зіткнеться не з живими істотами, а з автономними технологічними системами або зондами, які керуються штучним інтелектом.

Лоеб пояснює це величезними космічними відстанями. Навіть найближча потенційно придатна для життя планета — Проксима Центавра b — розташована приблизно за 4,2 світлового року від Землі. Тому фізична присутність біологічних істот виглядає менш імовірною, ніж прибуття автоматизованих дослідницьких апаратів.

На думку професора, поява подібного об’єкта могла б стати серйозним викликом для людства. Він припускає, що реакція світу може включати паніку, обвал фінансових ринків і загальну невизначеність щодо майбутнього цивілізації.

Окремо він наголошує на психологічному аспекті: усвідомлення існування значно розвиненішої технологічної цивілізації могло б стати ударом по людському сприйняттю власного місця у Всесвіті. Йдеться не про «катастрофу», а про переосмислення того, що людство не є найвищою формою розвитку.

Така ситуація може мати і протилежний ефект — об’єднати країни та суспільства перед спільною невідомою загрозою. У такому сценарії геополітичні конфлікти можуть відійти на другий план.

Вчений також припускає, що інші цивілізації могли б надсилати автоматичні зонди для вивчення планет із умовами, подібними до земних. Земля з її атмосферою та водою могла б бути однією з таких цілей.

Разом із тим він не виключає й більш суперечливих гіпотез, зокрема про можливий вплив позаземних чинників на давні події на Землі, хоча ці ідеї залишаються на рівні припущень і не мають загального визнання в науковому середовищі.