Археологи продовжують досліджувати Чатал-Гьоюк — одне з найдавніших відомих міст світу, розташоване на території сучасної Туреччини. Це поселення неолітової епохи дивує науковців тим, що тут майже не виявлено ознак соціальної нерівності: мешканці, схоже, жили в однакових умовах без поділу на бідних і багатих.

Про результати досліджень повідомляють наукові джерела, зокрема IFLScience та роботи, пов’язані зі Стенфордським університетом. Вчені наголошують, що така модель організації суспільства різко контрастує з більшістю відомих стародавніх цивілізацій, де вже існувала жорстка ієрархія.

Чатал-Гьоюк, назва якого перекладається як «вилоподібний пагорб», існував приблизно 9000 років тому і міг налічувати до 8000 мешканців — значну кількість для того часу. Розкопки показали, що місто було великим і добре організованим, але без ознак централізованої влади у звичному розумінні.

Особливістю поселення була його незвична забудова: тут не було вулиць, а будинки щільно прилягали один до одного. Потрапити всередину можна було через отвори в дахах, тому мешканці пересувалися містом по дахах сусідніх осель. Археологи також не виявили палаців чи бідних кварталів — усі житла мали схожий розмір і планування.

У місті відсутні сліди класичного соціального поділу. Немає ознак різниці в побуті чи харчуванні, а навіть поховання під підлогами будинків свідчать про спільні традиції. Генетичні дослідження показали, що люди, поховані поруч, не завжди були родичами, що може вказувати на спільноти, побудовані більше на довірі та спільних цінностях, ніж на кровних зв’язках.

Декор житла також був доволі однорідним: стіни прикрашали штукатуркою, малюнками та зображеннями биків. Попри відсутність вулиць чи громадських площ, археологи припускають, що місто мало високий рівень соціальної взаємодії та згуртованості.

Дослідники підкреслюють, що поки розкопано лише близько 10% території Чатал-Гьоюка, тому багато питань залишаються відкритими. Серед гіпотез про занепад міста — зміни клімату або перехід до інших форм господарювання.

Сьогодні Чатал-Гьоюк входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і залишається одним із найцікавіших археологічних прикладів ранньої міської цивілізації без чіткої соціальної ієрархії.